РИСИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рис «Oryza sativa L.» (бот.)
через російське (рис) і через польське (риж) посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови;
свн. rīs (нвн. Reis) походить від іт. riso, яке через слат. oryza зводиться до гр. ὄρυζα, а це останнє через іранське посередництво (афг. vrižē, перс. birindž) – до дінд. vrīhí- «тс.»;
буковинські форми [ориз, вориз] походять від болг. ори́з (пор. рум. oréz «тс.»), що, як і м. ориз, схв. орѝж, орѝз, зводиться безпосередньо до гр. ὄρυζα;
р. рис, бр. рыс, п. ryż, ч. rýže, слц. ryža, схв. рѝжа, ри́жа, ри̑ж, слн. ríž;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вориз
ориз тж
рижи́сько
«рисове поле»
рижівка
«тс.»
рисі́вка
«Oryzopsis Mill.»
ріж
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vrižē | афганська |
| рыс | білоруська |
| ори́з (пор. рум. oréz «тс.») | болгарська |
| ὄρυζα | грецька |
| ὄρυζα | грецька |
| vrīhí- «тс.» | давньоіндійська |
| riso | італійська |
| ориз | македонська |
| Reis | нововерхньонімецька |
| Reis | нововерхньонімецька |
| birindž | перська |
| birindž | перська |
| ryż | польська |
| рис | російська |
| oréz | румунська |
| орѝж | сербохорватська |
| орѝз | сербохорватська |
| рѝжа | сербохорватська |
| ри́жа | сербохорватська |
| ри̑ж | сербохорватська |
| rīs (нвн. Reis) | середньоверхньнімецька |
| oryza | середньолатинська |
| ryža | словацька |
| ríž | словенська |
| ориз | українська |
| вориз | українська |
| rýže | чеська |
ри́са
запозичення з польської мови;
п. rys «риса», rysa «тріщина, дряпина», як і ч. rys «риса; креслення», слц. rys «креслення», вл. rys «малюнок, креслення, схема», болг. рису́вам «малюю», схв. ри̏сати «креслити, малювати», слн. ris «риса», rísati «малювати», походить від нім. Riß «тріщина; щілина; риса, риса обличчя», reißen «креслити»;
р. рисова́ть «малювати», бр. рысава́ць «малювати; черкати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дорисо́вка
зари́с
«контур»
зарисо́вка
обрисо́вка
по́рис
«розрив, розріз, рух, риса, штрих»
порисува́тися
«покритися тріщинами»
рис
«тріщина, щілина, розрив; риса; риса обличчя»
рисе́ць
«грифель, штифт, олівець для малювання»
рисівни́к
«рисувальник, кресляр»
ри́ска
рисовати
(1552)
рисо́вка
(про поведінку)
рисо́вни́к
«кресляр»
рисува́лка
рисува́льний
рисува́льник
рисува́ти
рисува́тися
рису́нок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рысава́ць «малювати; черкати» | білоруська |
| рису́вам «малюю» | болгарська |
| rys «малюнок, креслення, схема» | верхньолужицька |
| Riß «тріщина; щілина; риса, риса обличчя» | німецька |
| reißen «креслити» | німецька |
| rys «риса» | польська |
| rysa «тріщина, дряпина» | польська |
| рисова́ть «малювати» | російська |
| ри̏сати «креслити, малювати» | сербохорватська |
| rys «креслення» | словацька |
| ris «риса» | словенська |
| rísati «малювати» | словенська |
| rys «риса; креслення» | чеська |
рисі́вка «Munia oryzivora» (орн.)
назва зумовлена тим, що цей птах харчується різним насінням, найбільше рисом, наносячи великі збитки рисовим посівам;
похідне утворення від рис, риж;
пор. німецьку назву цього птаха Reisvogel, букв. «рисовий птах»;
р. ри́совка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рижівка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Reisvogel | німецька |
| ри́совка | російська |
| рис | українська |
| риж | українська |
рись «ристь»
очевидно, паралельне утворення до ристь;
недостатньо переконливо зіставлялося з шв. rusa «штурмувати, перекидати, квапитися», укр. ри́хлий, русло́ (Matzenauer LF 18, 246; Scheftelowitz KZ 56, 199);
р. бр. рысь, п. rysia «рись», rysią «риссю», ryscią, [ryszczą], ст. rześcią «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рис
«тс.»
риса́к
риси́стий
риси́ти
ри́ссю
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рысь | білоруська |
| rysia «рись»«риссю» | польська |
| rysią «рись»«риссю» | польська |
| ryscią «рись»«риссю» | польська |
| ryszczą | польська |
| rześcią «тс.» | польська |
| рысь | російська |
| ристь | українська |
| ри́хлий | українська |
| русло́ | українська |
| rusa «штурмувати, перекидати, квапитися» | шведська |
рись «кіт рись, Felis lynх L.» (зоол.)
псл. rysь, очевидно, зводиться до давнішого *lysь, спорідненого з лит. lšis «рись», лтс. lũsis, прус. luysis, двн. luhs, нвн. Luchs, днн. lohs, ірл. lug, вірм. lus-, lusanunk̔ (мн.), гр. λύγξ, λυγϰός;
іє. *leuk’-, *louk’- «сяяти, блищати»;
псл. rysь замість *lysь могло бути зумовлене впливом *rysъ «рижий, строкатий» (за рудим кольором шерсті);
менш вірогідним здається припущення про появу -r- під впливом ри́кати (Брандт РФВ 24, 15);
викликає сумнів припущення про запозичення слова *rysь з іранських мов (Kořínek LF 67, 289; Janko LF 40, 302);
р. рысь, бр. рысь, рыся, др. рысь, п. ryś, ч. слц. вл. нл. rys, болг. м. рис, схв. ри̏с, слн. rís, стсл. рысъ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рысь | білоруська |
| рыся | білоруська |
| рис | болгарська |
| rys | верхньолужицька |
| lus- | вірменська |
| lusanunk̔ (мн.) | вірменська |
| λύγξ | грецька |
| λυγϰός | грецька |
| luhs | давньоверхньонімецька |
| lohs | давньонижньонімецька |
| рысь | давньоруська |
| *leuk'- | індоєвропейська |
| *louk'- «сяяти, блищати» | індоєвропейська |
| lug | ірландська |
| lũsis | латиська |
| lūˊšis «рись» | литовська |
| рис | македонська |
| rys | нижньолужицька |
| Luchs | нововерхньонімецька |
| ryś | польська |
| rysь | праслов’янська |
| *lysь | праслов’янська |
| rysь «рижий, строкатий» (за рудим кольором шерсті) | праслов’янська |
| *lysь | праслов’янська |
| *rysъ | праслов’янська |
| luysis | прусська |
| рысь | російська |
| ри̏с | сербохорватська |
| rys | словацька |
| rís | словенська |
| рысъ | старослов’янська |
| ри́кати | українська |
| rys | чеська |
рися́нка «кукурудза»
похідне утворення від рис;
назва зумовлена, очевидно, тим, що форма і білий колір зерна цієї кукурудзи нагадують рис;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рис | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України