РИНГ — ЕТИМОЛОГІЯ
ринг
запозичення з англійської мови;
англ. ring «майданчик (для боротьби, боксу); кільце; коло» (сангл. ring, дангл. hring) споріднене з дат. шв. гол. ring «коло», шв. hring, свн. rinc, нвн. Ring «тс.», псл. krǫgъ, укр. круг;
р. болг. ринг, бр. рынг, п. ч. слц. ring, схв. ри̏нг «кільце; ринг», слн. ríng;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ring «майданчик (для боротьби, боксу); кільце; коло» (сангл. ring, дангл. hring) | англійська |
| рынг | білоруська |
| ринг | болгарська |
| ring «коло» | голландська |
| hring | давньоанглійська |
| ring «коло» | датська |
| Ring «тс.» | нововерхньонімецька |
| ring | польська |
| krǫgъ | праслов’янська |
| ринг | російська |
| ри̏нг «кільце; ринг» | сербохорватська |
| ring | середньоанглійська |
| rinc | середньоверхньнімецька |
| ring | словацька |
| ríng | словенська |
| круг | українська |
| ring | чеська |
| ring «коло» | шведська |
| hring | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України