РИЖИНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ри́жий

псл. *rydjь (<*rud-), пов’язане з rudъ «рудий», *rъdja «іржа»;
споріднене з лит. rū˜dys «іржа», rūdýti «іржавіти»;
назва гриба зумовлена його рижим кольором (Зерова 202);
р. ры́жий, бр. ры́жы, др. рыжии, п. ryży, rydz «рижик», ч. ryzí «чистий; справжній» (первісно «червоний»), слц. rýdzi «тс.», вл. ryzy «тс.; рижий», нл. ryzy «рижий», болг. рижд, схв. pи̑ђ, цсл. рыждь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

риджик «рижик, хрящ-молочник смачний, Agaricus (Lactarius) deliciosus L.» (бот.)
риж
рижджік
ри́жик
рижи́нка «відтінок рижого кольору»
рижій
рижік
рижі́ти
ри́жка
рижкі
ри́жо́к
рижо́ха «корова червоної масті»
ришка
ріжка
ріжок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ры́жы білоруська
рижд болгарська
ryzy «тс.; рижий» верхньолужицька
рыжии давньоруська
rū˜dys «іржа» литовська
rūdýti «іржавіти» литовська
ryzy «рижий» нижньолужицька
ryży «рижик» польська
rydz «рижик» польська
*rydjь (<*rud-) праслов’янська
rudъ «рудий» праслов’янська
*rъdja «іржа» праслов’янська
*rud- праслов’янська
ры́жий російська
pи̑ђ сербохорватська
rýdzi «тс.» словацька
рыждь «тс.» церковнослов’янська
ryzí «чистий; справжній»«червоний» (первісно ) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України