РИДАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

рида́ти

псл. rydatі;
споріднене з лит. raudа̀ «скарга, жалібний крик, голосіння», raudîti «ридати, голосити», лтс. raûdas (мн.) «плач, голосіння», raûdât «плакати», двн. riozan «плакати», нвн. [rotzen] «тс.», дангл. réotan «плакати, скаржитися», дісл. rauta «ревіти, ричати», лат. rudo «кричу, реву», дінд. rōditi «репетує, плаче», rudáti «тс.», rōdáyati «засмучує», ав. rad- «плакати»;
іє. *reud-, похідне від *reu- «ревіти»;
р. рыда́ть, бр. рыда́ць, др. рыдати, ч. заст. rydati «голосити, тужити, ремствувати», ст. rudіti «затьмарювати», слц. [rydat’] «ридати, голосити», вл. rudźіć «засмучувати, завдавати прикрості», нл. zruźіś «тс.», болг. рида́я «ридаю», м. рида, схв. ри̏дати «голосно плакати», стсл. рыдати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rad- «плакати» авестійська
рыда́ць білоруська
рида́я «ридаю» болгарська
rudźіć «засмучувати, завдавати прикрості» верхньолужицька
réotan «плакати, скаржитися» давньоанглійська
riozan «плакати» давньоверхньонімецька
rōditi «репетує, плаче» давньоіндійська
rudáti «тс.» давньоіндійська
rōdáyati «засмучує» давньоіндійська
rauta «ревіти, ричати» давньоісландська
рыдати давньоруська
*reud- індоєвропейська
*reu- «ревіти» індоєвропейська
rudo «кричу, реву» латинська
raûdas «плач, голосіння» (мн.) латиська
raudа̀ «скарга, жалібний крик, голосіння» литовська
raudóti «ридати, голосити» литовська
raûdât «плакати» литовська
рида македонська
zruźіś «тс.» нижньолужицька
rotzen «тс.» нововерхньонімецька
rydatі праслов’янська
рыда́ть російська
ри̏дати «голосно плакати» сербохорватська
rydat' «ридати, голосити» словацька
рыдати старослов’янська
rydati «голосити, тужити, ремствувати» чеська
rudіti «затьмарювати» чеська

чухма́рити(ся) «чухати(ся)»

експресивне утворення від чу́хати(ся), яке, можливо, виникло на ґрунті підсилювального звороту *чухма́ чу́хати(ся), як ридма́ рида́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чу́хати(ся) ?
*чухма́ ?
чу́хати(ся) ?
як ридма́ ?
рида́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України