РИДАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
рида́ти
псл. rydatі;
споріднене з лит. raudа̀ «скарга, жалібний крик, голосіння», raudîti «ридати, голосити», лтс. raûdas (мн.) «плач, голосіння», raûdât «плакати», двн. riozan «плакати», нвн. [rotzen] «тс.», дангл. réotan «плакати, скаржитися», дісл. rauta «ревіти, ричати», лат. rudo «кричу, реву», дінд. rōditi «репетує, плаче», rudáti «тс.», rōdáyati «засмучує», ав. rad- «плакати»;
іє. *reud-, похідне від *reu- «ревіти»;
р. рыда́ть, бр. рыда́ць, др. рыдати, ч. заст. rydati «голосити, тужити, ремствувати», ст. rudіti «затьмарювати», слц. [rydat’] «ридати, голосити», вл. rudźіć «засмучувати, завдавати прикрості», нл. zruźіś «тс.», болг. рида́я «ридаю», м. рида, схв. ри̏дати «голосно плакати», стсл. рыдати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rad- «плакати» | авестійська |
рыда́ць | білоруська |
рида́я «ридаю» | болгарська |
rudźіć «засмучувати, завдавати прикрості» | верхньолужицька |
réotan «плакати, скаржитися» | давньоанглійська |
riozan «плакати» | давньоверхньонімецька |
rōditi «репетує, плаче» | давньоіндійська |
rudáti «тс.» | давньоіндійська |
rōdáyati «засмучує» | давньоіндійська |
rauta «ревіти, ричати» | давньоісландська |
рыдати | давньоруська |
*reud- | індоєвропейська |
*reu- «ревіти» | індоєвропейська |
rudo «кричу, реву» | латинська |
raûdas «плач, голосіння» (мн.) | латиська |
raudа̀ «скарга, жалібний крик, голосіння» | литовська |
raudóti «ридати, голосити» | литовська |
raûdât «плакати» | литовська |
рида | македонська |
zruźіś «тс.» | нижньолужицька |
rotzen «тс.» | нововерхньонімецька |
rydatі | праслов’янська |
рыда́ть | російська |
ри̏дати «голосно плакати» | сербохорватська |
rydat' «ридати, голосити» | словацька |
рыдати | старослов’янська |
rydati «голосити, тужити, ремствувати» | чеська |
rudіti «затьмарювати» | чеська |
чухма́рити(ся) «чухати(ся)»
експресивне утворення від чу́хати(ся), яке, можливо, виникло на ґрунті підсилювального звороту *чухма́ чу́хати(ся), як ридма́ рида́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чу́хати(ся) | ? |
*чухма́ | ? |
чу́хати(ся) | ? |
як ридма́ | ? |
рида́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України