РИГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ри́га́ти «блювати СУМ, Нед; [бухикати, кашляти Ме, Па]»
псл. rygati;
споріднене з лит. rū́gti «киснути; бродити, шумувати», riáugėti «бродити, шумувати», лтс. rûgt «бродити (про тісто)», raûgtiHs «ригати», двн. ita-ruchjan «пережовувати жуйку, ремиґати», дангл. rocettan «ригати», лат. ērūgō «викидаю, виливаю», ructo «ригаю, вивергаю», гр. ἐρεύγομαι, ἐρυγγάνω «тс.», ἐρυγμός «відрижка», вірм. orcam «ригаю», перс. ārōγ «відрижка»;
іє. *reug- «ригати»;
пов’язується (Аникин Этимология 1982, 71, 75) з іє. *reu-g- «тягнути, рвати», *reu- «рвати»;
р. рыга́ть, бр. рыга́ць «відригати, сильно ікати», [рыгаля] «плаксій», [зары́гаць] «плакати, ридати», п. rzygać «відригати», ч. říhati «ригати», слц. rіhat’, grgat’, вл. rihać, нл. rygaś, болг. [ри́гам], ори́гвам се, м. рига, схв. рѝгати, слн. rígati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відри́жка
одри́жка
«відрижка»
ри́ганці
«блювоти, відрижка»
ри́ги
«тс.; ридання»
риго́вина
«блювотина»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рыга́ць «відригати, сильно ікати» | білоруська |
рыгаля «плаксій» | білоруська |
зары́гаць «плакати, ридати» | білоруська |
ри́гам | болгарська |
ори́гвам се | болгарська |
rihać | верхньолужицька |
orcam «ригаю» | вірменська |
ἐρεύγομαι | грецька |
ἐρυγγάνω «тс.» | грецька |
ἐρυγμός «відрижка» | грецька |
rocettan «ригати» | давньоанглійська |
ita-ruchjan «пережовувати жуйку, ремиґати» | давньоверхньонімецька |
*reug- «ригати» | індоєвропейська |
*reug- «тягнути, рвати» | індоєвропейська |
*reu- «рвати» | індоєвропейська |
ērūgō «викидаю, виливаю» | латинська |
ructo «ригаю, вивергаю» | латинська |
rûgt «бродити (про тісто)» | латиська |
raûgtiHs «ригати» | латиська |
rū́gti «киснути; бродити, шумувати» | литовська |
riáugėti «бродити, шумувати» | литовська |
рига | македонська |
rygaś | нижньолужицька |
ārōγ «відрижка» | перська |
rzygać «відригати» | польська |
rygati | праслов’янська |
рыга́ть | російська |
рѝгати | сербохорватська |
rіhat' | словацька |
grgat' | словацька |
rígati «тс.» | словенська |
říhati «ригати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України