РИБНИКУ — ЕТИМОЛОГІЯ

ри́ба

псл. ryba;
остаточно не з’ясоване;
очевидно, споріднене з двн. ruppa, rupa «гусениця; минь», свн. ruppе, rupе «минь»;
реконструкція основи типу *rumbā (з суфіксом -bā < *bhā) із значенням чогось пістрявого, рябого, лускового (пор. лит. rum̃bas «рубець, шрам», лтс. robs «вибоїна, щербина», р. руби́ть, укр. ряби́й) (Топоров ЭИРЯ І 5–11; Ильинский РФВ 1916/4, 246–247) не зовсім переконлива;
була висунута також думка (Jakobson 443; Макаев ЛС V 8–9) про походження псл. ryba (< *rūba) з *ūr-bā, утвореного із суфіксом -bā, від *ūr- «вода»;
проте немає переконливих доказів, що свідчили б про можливість метатези ūrt (пізнє псл. *ŭūrt) > rūt;
більш переконливий варіант цього припущення (Семереньи ВЯ 1967/4, 12–13) виводить псл. ryba з *jryba, яке могло з’явитися внаслідок метатези з *jӯrbā, спорідненим з лит. júrės «море», лтс. jūra, прус. iūrin «тс.», вірм. ǰur «вода» (іє. *ūr- «вода»);
припущення про зв’язок з лат. rubēta «деревна жаба» (Горяев 305) помилкове, див. Walde–Hofm. ІІ 445;
р. бр. ры́ба, др. рыба, п. ч. слц. вл. нл. ryba, полаб. råibĕ, болг. м. ри́ба, схв. ри̏ба, слн. ríba;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безри́б'я
зари́бити
зари́бнити
зари́бок «риба, пущена у водойму для розплоду»
на́рибець «мальок»
на́рибок «тс.»
обезри́бити
обезри́біти
по-ри́б'ячому
риб'я́ «молода рибка»
риб'яни́й «риб’ячий»
ри́б'ячий
риб'я́чка «торговка рибою Нед»
рибавчик «річковий крячок, Sterna hirundo L.» (орн.)
риба́к «рибалка; [(орн.) чайка звичайна, Vanellus vanellus L. Л; річковий крячок ВеЛ]»
риба́ка «рибалка»
риба́л(ь)чий «рибальський»
риба́лити
риба́лка «людина, що ловить рибу; [(орн.) чорний крячок, Chlidonias Rafinesque Шарл; клуша, Larus fuscus L.; річковий крячок тж]»
рибалкува́ти «рибалити»
риба́лочка «(зменш. від риба́лка), (орн.) водомороз, Alcedo atthis L.; [(орн.) крячок малий, Sterna albifrons Pall.; мартин, Larus marinus L. Куз]»
риба́лочкові «рід птахів ряду ракшоподібних, Alcedinidae»
риба́лчик «рибалка»
риба́лчин
риба́лчити
риба́лчиха
риба́льня «місце рибної ловлі; рибний промисел»
риба́льство
риба́льчити
рибар
риба́р «рибалка; [(орн.) річковий крячок ВеНЗн]»
рибарик
риба́рити «тс.»
рибарі́вка «річковий крячок» (орн.)
рибарік
рибарка
рибарка
риба́рня «місце рибної ловлі, рибальська хатина»
риба́рство «рибальство»
риба́рчик «рибалка»
риба́с «продавець риби»
риба́ха (збільш.)
риба́цтво «рибальство»
риба́ч «рибалка»
рибачи «як риба» (присл.)
риба́чити
риба́чи́ха
риба́чка
рибачо́к «звичайний мартин, Larus ridibundus L. Шарл; річковий крячок Шарл» (орн.)
рибель
рибелю́х
рибеляк
рибеля́та «рибки»
рибеня́тко
рибець
рибе́ць «сирть, Vimba vimba L.» (іхт.)
риби́на
ри́бисько
ри́бка
ри́блячка «ставок для риби, сажалка»
рибни́й «багатий на рибу»
ри́бний
рибник
ри́бник «працівник рибного підприємства, промислу; водойма або судно для утримування риби; [сарай, де солять рибу; торговець рибою Нед]»
ри́бництво
ри́бниця «риболовецьке судно; жін. до ри́бник»
рибовчак
рибо́вчик «рибалка»
риболяк «тс.»
рибча́к
рибчик «тс.»
ри́бчик «рибець, сирть» (іхт.)
рибчи́на
рибя́к
рибяр «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ры́ба білоруська
ри́ба болгарська
ryba верхньолужицька
ǰur «вода» (іє. *ūr- «вода») вірменська
ruppa давньоверхньонімецька
rupa «гусениця; минь» давньоверхньонімецька
рыба давньоруська
*ūr- індоєвропейська
rubēta «деревна жаба» латинська
robs латиська
robs латиська
robs латиська
robs латиська
jūra латиська
rum̃bas литовська
rum̃bas литовська
rum̃bas литовська
rum̃bas литовська
júrės «море» литовська
ри́ба македонська
ryba нижньолужицька
råibĕ полабська
ryba польська
ryba праслов’янська
*rumbā (з суфіксом -bā < *bhā) праслов’янська
-bā праслов’янська
*bhā праслов’янська
-bā праслов’янська
*bhā праслов’янська
-bā праслов’янська
*bhā праслов’янська
-bā праслов’янська
*bhā праслов’янська
ryba (< *rūba) праслов’янська
-bā праслов’янська
*ūr- «вода» праслов’янська
*rūba праслов’янська
*ūr-bā праслов’янська
*rūba праслов’янська
*ūr-bā праслов’янська
*rūba праслов’янська
*ūr-bā праслов’янська
ūrt праслов’янська
*ŭūrt праслов’янська
rūt праслов’янська
ūrt праслов’янська
*ŭūrt праслов’янська
rūt праслов’янська
ryba праслов’янська
*jӯrbā праслов’янська
*jӯrbā праслов’янська
iūrin «тс.» прусська
руби́ть російська
ряби́й російська
руби́ть російська
ряби́й російська
руби́ть російська
ряби́й російська
руби́ть російська
ряби́й російська
ры́ба російська
ри̏ба сербохорватська
ruppе середньоверхньнімецька
rupе «минь» середньоверхньнімецька
ryba словацька
ríba словенська
ryba чеська

плива́к «птах з роду крячок, Sterna» (орн.)

похідне утворення від пливти́;
назва зумовлена тим, що цей птах оселяється на річкових косах, берегах озер і морів, живиться переважно дрібною рибою, яку ловить, плаваючи на воді;
пор. інші назви цього птаха: водний птах, водяник, водни́к, риба́лка, рибоїд, риболо́в, риба́к, ри́бник тощо;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плива́ч «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пливти́ українська
водяник українська
водни́к українська
риба́лка українська
рибоїд українська
риболо́в українська
риба́к українська
ри́бник українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України