РЖАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
іржа́ти
псл. *rьzati, *гъžo (‹*гъгǫ);
споріднене з гр. ἐρυγόντα (зн. в. одн.) «ревучий», ἐρύγμηλοζ «тс.» (про тварину), ώρϋγμός «ревіння», лат. rugio, -Tre «ревти», сірл. ruch է «ревіння, виття», іє. reu-, *ru- «ревти»;
ж на місці з (rъzati) з’явилося під впливом форм теперішнього часу;
початкове і в укр. мові розвинулося перед сонорним внаслідок падіння наступного за ним редукованого;
зіставлення з лит. krizénti «іржати» як звуконаслідувального утворення (Machek ESJČ 528) недостатньо переконливе;
р. ржать, бр. ржаць, іржа́ць, др. ръзати, п. rżać, rżeć, ч. ržáti, ст. rzáti, hrzati, слц. hŕžať, hrdzať, eržať, erdžať, схв. зати, жȇм, слн. hŕzati, ŕzáti, стсл. ръзати, ръжж;
Фонетичні та словотвірні варіанти
иржа́ти
їржу́н
(зоол., вид сови)
ржа́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ржаць | білоруська |
іржа́ць | білоруська |
ἐρυγόντα «ревучий» (зн. в. одн.) | грецька |
ἐρύγμηλοζ «тс.» (про тварину) | грецька |
ώρϋγμός «ревіння» | грецька |
ръзати | давньоруська |
reugʼ- | індоєвропейська |
*rugʼ- «ревти» | індоєвропейська |
rugio | латинська |
krizénti «іржати» | литовська |
rżać | польська |
rżeć | польська |
*rьzati | праслов’янська |
*гъžo (‹*гъг$ǫ) | праслов’янська |
*гъгǫ | праслов’янська |
ржать | російська |
затир̏з | сербохорватська |
р̏жȇм | сербохорватська |
ruch «ревіння, виття» | середньоірландська |
hŕžať | словацька |
hrdzať | словацька |
eržať | словацька |
erdžať | словацька |
hŕzati | словенська |
ŕzáti | словенська |
ръзати | старослов’янська |
ržáti | чеська |
rzáti | чеська |
hrzati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України