РЕШІТКОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
решітка «зірочки жовті, Gagea lutea L.» (бот.)
пор. р. [реше́тница] «річчія, Riccia L.», п. ст. rzeszecina «жостір, Rhamnus L.», ч. rešetlak, слц. rešetlіak, нл. rjašeśiń, ст. rjеšeśin «тс.», пов’язувані з псл. rešetо «решето» (Schuster-Šewc 1221) або пояснювані як видозмінені запозичення з якогось східного джерела (Machek Jm. rostl. 145);
характер зв’язку неясний;
назви, очевидно, в якийсь спосіб пов’язані з ре́шето́, реші́тка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
решітки
«зірочки лучні, Gagea pratensis (Pers.) Roem. et Schult. Mak; шафран банатський, Сrocus banaticus Gay.»
решіткова́ня
«флокс, Phlox L.»
решітни́к гадинець
«вероніка дібровна, Veronica chamedrys L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rjašeśiń | нижньолужицька |
| rjеšeśin «тс.» | нижньолужицька |
| rzeszecina «жостір, Rhamnus L.» | польська |
| rešetо «решето» | праслов’янська |
| реше́тница «річчія, Riccia L.» | російська |
| rešetlіak | словацька |
| ре́шето́ | українська |
| реші́тка | українська |
| rešetlak | чеська |
решетня́к «моховик зелений, Boletus (Xerocomus) subtomentosus L.» (бот.)
похідні утворення від ре́шето́;
назви гриба могли бути зумовлені наявністю у нього пористої шапинки, яка нагадує решето (пор. інші назви цього гриба [сітник], р. [си́тник, си́то́вик, ситу́ха]);
р. [решетка] «моховик зелений», [решетник] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підрешітка
«тс.»
решетник
решетюки́
«жовтуваті, подібні до маслюків гриби»
реші́тка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| решетник «тс.» | праслов’янська |
| си́тник | російська |
| си́то́вик | російська |
| ситу́ха | російська |
| решетка «моховик зелений» | російська |
| ре́шето́ | українська |
| сітник | українська |
ре́шето́ «вид сита з крупною сіткою; тамбурин»
псл. rešeto;
не зовсім ясне;
зіставляється з схв. рехав «рідкий», [реха] «рідка вовна», яке, в свою чергу, пов’язується з псл. rědъkъ «рідкий»;
менш переконливі припущення про зв’язок з псл. rěšiti «зв’язувати», укр. ріши́ти (Потебня ЖСт 1891, 3, 123; Младенов 560) або про спорідненість з лит. règzti «плести», rKkstis «мішок для сіна», лтс. rekšis «решето», лат. restis «вірьовка, канат» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 181; Machek ESJČ 530; LF 55, 148; Matzenauer LF 16, 183);
р. решето́, бр. рэ́шата, др. решето, рѐшето, п. rzeszoto, ч. řešeto, слц. rešeto, вл. rješo, род. в. rješeća, полаб. rіsetĕ, болг. реше́то, схв. решѐто, м. решето, слн. rešHto;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обрешети́ти
«покрити решіткою»
підреші́тка
«густе решето»
підреші́ток
«тс.»
решета́рити
«виготовляти решета»
решетарува́ти
«тс.»
решети́нець
«вугор, фіна, личинка солітера»
решети́ти
«пробивати дірки; латувати»
решети́ще
«обід решета»
решетничи́стий
«уражений крупкою; вугруватий»
решетува́ти
«просіювати через решето»
решету́ха
решетча́тий
«решітчастий»
решетчи́на
решетюки́
«їжа зі шматочків відвареного тіста, віддушеного на решеті»
решітка
«тс.»
реші́тка
«предмет з перехрещених прутів; частина топки; народний музичний інструмент»
решітки́
«вид шиття»
реші́тник
«той, хто виготовляє решета; той, хто продає решета; (заст.) той, хто грає на решітці»
решітце́
«зменш. від решето; [частина токарного верстата]»
реші́тчастий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́шата | білоруська |
| реше́то | болгарська |
| rješo | верхньолужицька |
| rješeća | верхньолужицька |
| решето | давньоруська |
| рѐшето | давньоруська |
| restis «вірьовка, канат» | латинська |
| rekšis «решето» | латиська |
| règzti «плести» | литовська |
| rẽkstis «мішок для сіна» | литовська |
| решето | македонська |
| rіsetĕ | полабська |
| rzeszoto | польська |
| rešeto | праслов’янська |
| rědъkъ «рідкий» | праслов’янська |
| rěšiti «зв’язувати» | праслов’янська |
| решето́ | російська |
| рȅхав «рідкий» | сербохорватська |
| рȅха «рідка вовна» | сербохорватська |
| решѐто | сербохорватська |
| rešeto | словацька |
| rešêto | словенська |
| ріши́ти | українська |
| řešeto | чеська |
| rješeća | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України