РЕФРЕН — ЕТИМОЛОГІЯ
рефре́н «повторення наприкінці строфи»
запозичення з французької мови;
фр. refrain «рефрен, приспів, пісенька» походить від фр. ст. refrait, пов’язаного з refraindre «розбивати» (рефрен – повторення, що розбиває пісню), яке зводиться до нар.-лат. *refrangere (< лат. refrіngere) «розламувати», що походить від frango, -ere «ламати; розбивати; роздробляти»;
р. болг. рефре́н, бр. рэфрэ́н, п. refren, ч. слц. слн. refrén, м. рефрен, схв. рѐфрēн;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэфрэ́н | білоруська |
| рефре́н | болгарська |
| refrіngere | латинська |
| м. рефрен | македонська |
| *refrangere «розламувати» (< лат. refrіngere) | народнолатинська |
| -ere «ламати; розбивати; роздробляти» | народнолатинська |
| frango | народнолатинська |
| refren | польська |
| рефре́н | російська |
| рѐфрēн | сербохорватська |
| refrén | словацька |
| refrén | словенська |
| refrain «рефрен, приспів, пісенька» | французька |
| refrait | французька |
| refraindre «розбивати» (рефрен -- повторення, що розбиває пісню) | французька |
| refrén | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України