РЕТУШЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ре́туш «виправлення негатива, картини»
очевидно, через західнослов’янське посередництво (з огляду на наголос) запозичено з французької мови;
фр. retouche «ретушування; перероблення, поправка» пов’язане з дієсловом retoucher «ретушувати, підправляти, підмальовувати; переробляти», утвореним за допомогою префікса re- від дієслова toucher «торкати, мацати», що походить від нлат. *toccare або *tuccare «бити, забивати», звуконаслідувального походження;
р. ре́тушь, бр. рэ́туш, п. retusz, ч. слц. retuš, вл. retušа, болг. м. рету́ш, схв. рѐтуш, слн. retúša;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рету́ша
«тс.»
ретуше́р
ретушува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рэ́туш | білоруська |
рету́ш | болгарська |
retušа | верхньолужицька |
рету́ш | македонська |
*toccare «бити, забивати» | новолатинська |
*tuccare | новолатинська |
retusz | польська |
ре́тушь | російська |
рѐтуш | сербохорватська |
retuš | словацька |
retúša | словенська |
retouche «ретушування; перероблення, поправка» | французька |
retoucher «ретушувати, підправляти, підмальовувати; переробляти» | французька |
toucher «торкати, мацати» | французька |
retuš | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України