РЕТУШ — ЕТИМОЛОГІЯ

ре́туш «виправлення негатива, картини»

очевидно, через західнослов’янське посередництво (з огляду на наголос) запозичено з французької мови;
фр. retouche «ретушування; перероблення, поправка» пов’язане з дієсловом retoucher «ретушувати, підправляти, підмальовувати; переробляти», утвореним за допомогою префікса re- від дієслова toucher «торкати, мацати», що походить від нлат. *toccare або *tuccare «бити, забивати», звуконаслідувального походження;
р. ре́тушь, бр. рэ́туш, п. retusz, ч. слц. retuš, вл. retušа, болг. м. рету́ш, схв. рѐтуш, слн. retúša;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рету́ша «тс.»
ретуше́р
ретушува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэ́туш білоруська
рету́ш болгарська
retušа верхньолужицька
рету́ш македонська
*toccare «бити, забивати» новолатинська
*tuccare новолатинська
retusz польська
ре́тушь російська
рѐтуш сербохорватська
retuš словацька
retúša словенська
retouche «ретушування; перероблення, поправка» французька
retoucher «ретушувати, підправляти, підмальовувати; переробляти» французька
toucher «торкати, мацати» французька
retuš чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України