РЕТОРТА — ЕТИМОЛОГІЯ
рето́рта «посудина з повернутою вбік шийкою для нагрівання речовин»
запозичення з німецької мови;
н. Retîrte через фр. retortе «тс.» зводиться до слат. retortus (жін. р. retortа) «повернутий назад», пов’язаного з лат. retorqueo «повертаю назад», що складається з префікса re- і дієслова torqueo «повертаю, обертаю, кручу»;
р. болг. м. рето́рта, бр. рэто́рта, п. ч. слц. вл. retorta, схв. рѐтōрта, слн. retîrta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэто́рта | білоруська |
| рето́рта | болгарська |
| retorta | верхньолужицька |
| retorqueo «повертаю назад» | латинська |
| torqueo «повертаю, обертаю, кручу» | латинська |
| рето́рта | македонська |
| Retórte | німецька |
| retorta | польська |
| рето́рта | російська |
| рѐтōрта | сербохорватська |
| retortus «повернутий назад» (жін. р. retortа) | середньолатинська |
| retorta | словацька |
| retórta | словенська |
| retortе «тс.» | французька |
| retorta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України