РЕПРОДУКЦІЄЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
репроду́кція «відтворення; твір образотворчого мистецтва, відтворений поліграфічним способом»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Reproduktiîn, фр. англ. reproduсtiоn походять від пізньолат. reprōduсtiо, утвореного від дієслова reprōdūсere «відтворювати», що складається з префікса re- і дієслова prōdūсere «виробляти, створювати; родити»;
р. болг. репроду́кция, бр. рэпраду́кцыя, п. reprodukcja, ч. reprodukce «репродукція; виконання», слц. reprodukcia «репродукція; переказ», вл. нл. reprodukcija, м. репродукциjа, схв. репроду̀кциjа, слн. reprodúkcija;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| reproduсtiоn | англійська |
| рэпраду́кцыя | білоруська |
| репроду́кция | болгарська |
| reprodukcija | верхньолужицька |
| репродукциjа | македонська |
| reprodukcija | нижньолужицька |
| Reproduktión | німецька |
| reprōduсtiо | пізньолатинська |
| reprōdūсere «відтворювати» | пізньолатинська |
| prōdūсere «виробляти, створювати; родити» | пізньолатинська |
| reprodukcja | польська |
| репроду́кция | російська |
| репроду̀кциjа | сербохорватська |
| reprodukcia «репродукція; переказ» | словацька |
| reprodúkcija | словенська |
| reproduсtiоn | французька |
| reprodukce «репродукція; виконання» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України