РЕПЛІКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ре́пліка «коротке заперечення, відповідь, зауваження»
запозичене з французької мови, очевидно, через польську;
фр. réplique «репліка; заперечення; (муз.) повторення основного мотиву» пов’язане з дієсловом répliquer «заперечувати, відповідати», що походить від лат. rеpliсāre «розгортати; повертати назад; відбивати», яке складається з префікса rе- і дієслова pliсо «складаю, згортаю», до якого зводиться й укр. апліка́ція;
р. болг. м. ре́плика, бр. рэ́пліка, п. ч. слц. вл. replika, схв. рѐплика, слн. replíka;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́пліка | білоруська |
| ре́плика | болгарська |
| replika | верхньолужицька |
| rеpliсāre «розгортати; повертати назад; відбивати» | латинська |
| pliсо «складаю, згортаю» | латинська |
| ре́плика | македонська |
| replika | польська |
| ре́плика | російська |
| рѐплика | сербохорватська |
| replika | словацька |
| replíka | словенська |
| апліка́ція | українська |
| réplique «репліка; заперечення; (муз.) повторення основного мотиву» | французька |
| répliquer «заперечувати, відповідати» | французька |
| replika | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України