РЕПАНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ре́пати(ся) «тріскатися»

очевидно, афективне утворення;
можливо, пов’язане з (Куркина Этимология 1972, 73–75);
зіставлення з гр. ἐρείπω «перекидаюся, падаю», дісл. rífa «розірвати» (Matzenauer LF 18, 252) необґрунтоване;
пор. Фасмер III 472 (без урахування українських і білоруських даних);
р. [ре́пнуть] «тріснути», [ре́паться] (з укр.?), бр. рэ́пацца «тріскатися», рэ́піна «тріщина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обри́пати «оббити, обвалити»
перере́панка «плід, що тріснув; потрісканий предмет»
ре́панець «хліб або плід, що тріснув»
ре́паний
ре́паник «тс.»
ре́панка «тс.; сорт дині, картоплі»
репитися «скалічитися»
ре́пнути «тріснути; [ударитися; розбитися Нед; з тріском упасти О]»
рере́пнути «тс.»
ри́патися «тріскатися»
ріпатися «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэ́пацца «тріскатися» білоруська
рэ́піна «тріщина» білоруська
ἐρείπω «перекидаюся, падаю» грецька
rífa «розірвати» давньоісландська
ре́пнуть «тріснути» російська
ре́паться (з укр.?) російська
ропа́ українська

репі́й (неїстівний гриб)

очевидно, пов’язане з ре́пати «тріскатися» за зовнішнім виглядом шапинки (пор. паралельні утворення: [ре́панець] «потрісканий плід», [ре́паник] «тс.», [ре́панка] «сорт дині; картоплі» Ва);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ре́пати «тріскатися» українська
ре́панець українська
ре́паник українська
ре́панка українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України