РЕПАНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ре́пати(ся) «тріскатися»
очевидно, афективне утворення;
можливо, пов’язане з (Куркина Этимология 1972, 73–75);
зіставлення з гр. ἐρείπω «перекидаюся, падаю», дісл. rífa «розірвати» (Matzenauer LF 18, 252) необґрунтоване;
пор. Фасмер III 472 (без урахування українських і білоруських даних);
р. [ре́пнуть] «тріснути», [ре́паться] (з укр.?), бр. рэ́пацца «тріскатися», рэ́піна «тріщина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обри́пати
«оббити, обвалити»
перере́панка
«плід, що тріснув; потрісканий предмет»
ре́панець
«хліб або плід, що тріснув»
ре́паний
ре́паник
«тс.»
ре́панка
«тс.; сорт дині, картоплі»
репитися
«скалічитися»
ре́пнути
«тріснути; [ударитися; розбитися Нед; з тріском упасти О]»
рере́пнути
«тс.»
ри́патися
«тріскатися»
ріпатися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́пацца «тріскатися» | білоруська |
| рэ́піна «тріщина» | білоруська |
| ἐρείπω «перекидаюся, падаю» | грецька |
| rífa «розірвати» | давньоісландська |
| ре́пнуть «тріснути» | російська |
| ре́паться (з укр.?) | російська |
| ропа́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України