РЕМІНІСЦЕНЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ремінісце́нція «невиразний спогад; відгомін у творі мотивів іншого автора»
запозичення з новолатинської мови;
нлат. reminiscentia «спогад» походить від лат. reminīscor «пригадувати, обдумувати», утвореного з префікса re- і основи дієслова memini «я запам’ятав», спорідненого з гр. μέμονα «тс.», лит. minė́ti «згадувати; пам’ятати», псл. mьněti «думати, вважати», pomьniti «пам’ятати», укр. па́м’ять, [мни́ти];
р. болг. реминисце́нция, бр. рэмінісцэ́нцыя, п. reminiscencja, ч. reminiscencе, слц. reminiscencіa, вл. reminiscenca, м. реминисценциjа, схв. реминисцѐнциjа, слн. reminiscénca;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэмінісцэ́нцыя | білоруська |
| реминисце́нция | болгарська |
| reminiscenca | верхньолужицька |
| μέμονα «тс.» | грецька |
| reminīscor «пригадувати, обдумувати» | латинська |
| memini «я запам’ятав» | латинська |
| minėˊti «згадувати; пам’ятати» | литовська |
| реминисценциjа | македонська |
| reminiscentia «спогад» | новолатинська |
| reminiscencja | польська |
| mьněti «думати, вважати» | праслов’янська |
| pomьniti «пам’ятати» | праслов’янська |
| реминисце́нция | російська |
| реминисцѐнциjа | сербохорватська |
| reminiscencіa | словацька |
| reminiscénca | словенська |
| па́м'ять | українська |
| мни́ти | українська |
| reminiscencе | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України