РЕМІНІСЦЕНЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ремінісце́нція «невиразний спогад; відгомін у творі мотивів іншого автора»

запозичення з новолатинської мови;
нлат. reminiscentia «спогад» походить від лат. reminīscor «пригадувати, обдумувати», утвореного з префікса re- і основи дієслова memini «я запам’ятав», спорідненого з гр. μέμονα «тс.», лит. minė́ti «згадувати; пам’ятати», псл. mьněti «думати, вважати», pomьniti «пам’ятати», укр. па́м’ять, [мни́ти];
р. болг. реминисце́нция, бр. рэмінісцэ́нцыя, п. reminiscencja, ч. reminiscencе, слц. reminiscencіa, вл. reminiscenca, м. реминисценциjа, схв. реминисцѐнциjа, слн. reminiscénca;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэмінісцэ́нцыя білоруська
реминисце́нция болгарська
reminiscenca верхньолужицька
μέμονα «тс.» грецька
reminīscor «пригадувати, обдумувати» латинська
memini «я запам’ятав» латинська
minėˊti «згадувати; пам’ятати» литовська
реминисценциjа македонська
reminiscentia «спогад» новолатинська
reminiscencja польська
mьněti «думати, вважати» праслов’янська
pomьniti «пам’ятати» праслов’янська
реминисце́нция російська
реминисцѐнциjа сербохорватська
reminiscencіa словацька
reminiscénca словенська
па́м'ять українська
мни́ти українська
reminiscencе чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України