РЕМІЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
ре́мез «Remiz pendulinus L.» (орн.)
загальноприйнятої етимології не має;
виводиться, як запозичення, від нвн. Riedmeise «ремез», що виникло на основі слів Ried «болотиста місцевість; комиш» і Meisе «синиця» (СІС2 722; Булаховський Вибр. пр. III 288; Фасмер III 467; Преобр. II 196), або від нвн. Rohrmeise «ремез» з компонентом Rohr «комиш» (Machek ESJČ 512);
вважається також власне слов’янською назвою, пов’язаною з ремесло́ (пор. п. [rzemieśniczek] «ремез»; пор. також укр. [ремезува́ти] «міцно щось зробити»), причому назва мотивується вмінням ремеза будувати гнізда особливого характеру (Черных II 110; Brückner 457);
р. ре́мез, бр. рэ́мез, п. remiz, [remisz], ч. [remízek], вл. [ramuška] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
реме́за
реме́зик
реме́зин
ре́мезь
ремезьо́х
ремен
реміз
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рэ́мез | білоруська |
ramuška «тс.» | верхньолужицька |
Riedmeise «ремез» | нововерхньонімецька |
Ried «болотиста місцевість; комиш» | нововерхньонімецька |
Meisе «синиця» | нововерхньонімецька |
Rohrmeise «ремез» | нововерхньонімецька |
Rohr «комиш» | нововерхньонімецька |
rzemieśniczek | польська |
remiz | польська |
remisz | польська |
ре́мез | російська |
ремесло́ | українська |
ремезува́ти | українська |
remízek | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України