РЕМЕЗИ — ЕТИМОЛОГІЯ

загальноприйнятої етимології не має;

виводиться, як запозичення, від нвн. Riedmeise «ремез», що виникло на основі слів Ried «болотиста місцевість; комиш» і Meisе «синиця» (СІС2 722; Булаховський Вибр. пр. III 288; Фасмер III 467; Преобр. II 196), або від нвн. Rohrmeise «ремез» з компонентом Rohr «комиш» (Machek ESJČ 512);

вважається також власне слов’янською назвою, пов’язаною з ремесло́ (пор. п. [rzemieśniczek] «ремез»; пор. також укр. [ремезува́ти] «міцно щось зробити»), причому назва мотивується вмінням ремеза будувати гнізда особливого характеру (Черных II 110; Brückner 457);

р. ре́мез, бр. рэ́мез, п. remiz, [remisz], ч. [remízek], вл. [ramuška] «тс.»;

результат видозміни форми ре́мез (пор. форму ремезьо́к «тс.»), зближеної з словами гримі́ти, грім;

очевидно, пов’язане з ремесло́, ремісни́к (пор. др. ремез «?»: «Ремези храмы сделають вы» Срезн., с.-цсл. ремезьство «ремесло»);

р. [ремези́ть] «метушитися, квапитися, вертітися»;