РЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ

ри́ма «нежить»

запозичення з польської мови;
п. (заст.) ryma «катар, нежить», rema «тс.», як і ч. rýma, [ryma, rejma], слц. [rema], болг. хре́ма, [ре́ма], м. хрема, рема, походить від фр. rhume, яке через середньолатинську мову (слат. rhеumа) зводиться до гр. ῥευ̃μα «течія; слиз; ревматичне страждання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ріма «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рема англійська
хре́ма болгарська
ре́ма болгарська
ῥευ̃μα «течія; слиз; ревматичне страждання» грецька
хрема македонська
ryma «катар, нежить» (заст.) польська
rema «тс.» польська
rhеumа середньолатинська
rema словацька
rhume французька
rýma чеська
ryma чеська
rejma чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України