РЕЛІГІЇ — ЕТИМОЛОГІЯ

через польське посередництво запозичено з латинської мови;

лат. religio «благочестя; побожність; святість; богослужіння» услід за Цицероном виводиться від *religere «знову збирати; вернутися до попередньої спроби», похідного від lego (legere) «збираю», спорідненого з гр. λέγω «тс.» (Булаховський Нариси 173–174; Бенвенист 394–398; Walde–Hofm. I 352);

менш обґрунтоване давнє зіставлення (Черных II 109; Kopaliński 831) з religāre «зв’язувати», що складається з префікса re- і дієслова ligāre «зв’язувати, з’єднувати», спорідненого з укр. злига́тися, налигати;

р. болг. рели́гия, бр. рэлі́гія, п. religia, ч. religiosní «релігійний», слц. relígia, м. религиjа, схв. рѐлūгиjа, слн. relígija;

похідне утворення від власного імені пророка Магоме́т (ар. Muḥammad), який заснував у VII ст. релігію іслам і виклав її в корані;

р. магомета́нин, бр. магамета́нін, п. mahometanin, ч. слц. mohamedán, вл. mohamedan, болг. мохамеда́нин, м. мухамеда́нец, схв. мухамедáнац, слн. mohamedánec;