РЕЛИКТ — ЕТИМОЛОГІЯ
релі́кт «пережиток давніх епох»
запозичено через німецьке посередництво (н. Relíkt) з латинської мови;
лат. relictum «залишок» пов’язане з дієсловом relinquere «залишати, покидати; кидати»;
р. болг. м. рели́кт, бр. рэлі́кт, п. ч. слц. вл. relikt, схв. рѐликт, слн. relíkt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэлі́кт | білоруська |
| рели́кт | болгарська |
| relikt | верхньолужицька |
| relictum «залишок» | латинська |
| relinquere «залишати, покидати; кидати» | латинська |
| рели́кт | македонська |
| Relíkt | німецька |
| relikt | польська |
| рели́кт | російська |
| рѐликт | сербохорватська |
| relikt | словацька |
| relíkt | словенська |
| relikt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України