РЕКВІЗИТ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено через російське і польське посередництво з латинської мови;

лат. requīsītum «потрібне, необхідне» пов’язане з requīrere «потребувати, вимагати; довідуватися», яке складається з префікса re- і дієслова quаеrere «шукати, вимагати, потребувати; розслідувати»;

р. болг. м. реквизи́т, бр. рэквізі́т, п. rekwizyt, ч. слц. rekvisita, вл. rekwizit, схв. реквѝзӣт, слн. rekvizít;