РЕЙД — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рейд «водний простір поблизу порту»
запозичено через російське посередництво з голландської мови;
гол. réede «рейд» походить від снн. rēde, reide (нвн. Reеde «рейд»), яке первісно означало «місце, біля якого споряджають або споруджують кораблі»;
німецькі форми споріднені з дісл. reiði «спорядження корабля», (g)reiðr «готовий, простий, ясний», гот. garaiþs «установлений», двн. reiti «готовий» (нвн. bereit «тс.»), ірл. rēid «рівний», кімр. rhwydd «легкий, вільний»;
р. болг. рейд, бр. рэйд, п. rejd, ч. слц. rejda, схв. реид;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэйд | білоруська |
| рейд | болгарська |
| réede «рейд» | голландська |
| garaiþs «установлений» | готська |
| reiti «готовий» (нвн. bereit «тс.») | давньоверхньонімецька |
| reiði «спорядження корабля» | давньоісландська |
| rēid «рівний» | ірландська |
| rhwydd «легкий, вільний» | кімрська |
| Reеde «місце, біля якого споряджають або споруджують кораблі» | нововерхньонімецька |
| bereit | нововерхньонімецька |
| rejd | польська |
| рейд | російська |
| реид | сербохорватська |
| rēde | середньонижньонімецька |
| reide (нвн. Reеde «рейд») | середньонижньонімецька |
| rejda | словацька |
| rejda | чеська |
| (g)reiðr | ? |
рейд «проникнення військових частин у тил ворога; несподівана ревізія»
запозичено, мабуть, через російське посередництво з англійської мови;
англ. raid «рейд; наліт, наскок; облава» (дангл. rād «верхова їзда, подорож; наліт, рейд») пов’язане з дангл. rīden «їхати верхи, катати верхи», спорідненим з двн. rítan «їхати верхи», дірл. rīadaim «їду», лтс. raĩdît «цькувати, гнати», гр. ἔριϑος «вісник, слуга»;
р. болг. рейд, бр. рэйд, п. ч. raid, схв. реид;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| raid «рейд; наліт, наскок; облава» (дангл. rād «верхова їзда, подорож; наліт, рейд») | англійська |
| рэйд | білоруська |
| рейд | болгарська |
| ἔριϑος «вісник, слуга» | грецька |
| rīden «їхати верхи, катати верхи» | давньоанглійська |
| rād | давньоанглійська |
| rítan «їхати верхи» | давньоверхньонімецька |
| rīadaim «їду» | давньоірландська |
| raĩdît «цькувати, гнати» | латиська |
| raid | польська |
| рейд | російська |
| реид | сербохорватська |
| raid | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України