РЕЗУЛЬТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
результа́т
запозичення з французької мови;
фр. résultat походить від лат. resultātum (букв. «те, що відскочило»), пов’язаного з resultāre «відскакувати, відбивати», інтенсивною формою до дієслова resilīre «скакати назад, відскакувати», утвореного за допомогою префікса re- від дієслова sаlīre «стрибати, скакати»;
р. результа́т, бр. рэзульта́т, п. вл. нл. rezultat, ч. слц. слн. rezultát, болг. м. резултат, схв. резу̀лтат;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэзульта́т | білоруська |
| резултат | болгарська |
| rezultat | верхньолужицька |
| resultātum (букв. «те, що відскочило») | латинська |
| resultāre «відскакувати, відбивати» | латинська |
| resilīre «скакати назад, відскакувати» | латинська |
| sаlīre «стрибати, скакати» | латинська |
| резултат | македонська |
| rezultat | нижньолужицька |
| rezultat | польська |
| результа́т | російська |
| резу̀лтат | сербохорватська |
| rezultát | словацька |
| rezultát | словенська |
| résultat | французька |
| rezultát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України