РЕЗОНАНС — ЕТИМОЛОГІЯ
резона́нс
запозичення з французької мови;
фр. résonance «резонанс» походить від лат. resonantia «відгомін, відгук», пов’язаного з resonāre «звучати у відповідь, відгукуватися», яке складається з префікса re- і дієслова sonāre «звучати, подавати звук»;
р. болг. м. резона́нс, бр. рэзана́нс, п. rezonans, ч. rezonanсе, слц. rezonanсіа, вл. нл. rezonanса, схв. резона̀нца, резона̀нциja, резона̀нса, ресона̀нциja, слн. resonáncа;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рэзана́нс | білоруська |
резона́нс | болгарська |
rezonanса | верхньолужицька |
resonantia «відгомін, відгук» | латинська |
resonāre «звучати у відповідь, відгукуватися» | латинська |
sonāre «звучати, подавати звук» | латинська |
резона́нс | македонська |
rezonanса | нижньолужицька |
rezonans | польська |
резона́нс | російська |
резона̀нца | сербохорватська |
резона̀нциja | сербохорватська |
резона̀нса | сербохорватська |
ресона̀нциja | сербохорватська |
rezonanсіа | словацька |
resonáncа | словенська |
résonance «резонанс» | французька |
rezonanсе | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України