РЕГІСТРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
регі́стр «ділянка звукового діапазону; регулятор у деяких машинах»
запозичено через німецьке посередництво (нвн. Regíster «реєстр, список; зміст; (муз.) регістр») з середньолатинської мови;
слат. registrum, давніше regestum, пов’язане з regestа (мн.) «список, перелік, реєстр», похідним від regerere «вносити, реєструвати, записувати», утвореного з префікса re- і дієслова gerere «нести; чинити, робити»;
р. реги́стр, бр. рэгі́стр, п. regestr «регістр; реєстр», ч. registr, слц. вл. нл. register, болг. реги́стър, м. регистар, схв. рѐгистар, слн. regíster;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэгі́стр | білоруська |
| реги́стър | болгарська |
| register | верхньолужицька |
| регистар | македонська |
| register | нижньолужицька |
| Regíster | нововерхньонімецька |
| Regíster | нововерхньонімецька |
| Regíster | нововерхньонімецька |
| regestr «регістр; реєстр» | польська |
| реги́стр | російська |
| рѐгистар | сербохорватська |
| registrum | середньолатинська |
| regerere «вносити, реєструвати, записувати» | середньолатинська |
| gerere «нести; чинити, робити» | середньолатинська |
| regestum | середньолатинська |
| regestа | середньолатинська |
| regestum | середньолатинська |
| regestа | середньолатинська |
| register | словацька |
| regíster | словенська |
| registr | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України