РЕГУЛЯРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

регуля́рний


ре́гула «правило» (заст.)

через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. rēgulа «норма, правило», пов’язане з rego «керую, направляю»;
форма регуля́рний походить від лат. rēgulāris «рівномірний, правильний»;
р. ре́гулы «регули», бр. ру́гулы «тс.», п. reguła «правило; монастирський устав», ч. regule «правило», řеhоle «монастирський устав», слц. regula «устав», болг. регула́рен, м. регула «правило», схв. регула «тс.», слн. reguláren;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рȅ́гулы «тс.» білоруська
регула́рен болгарська
rēgulа «норма, правило» латинська
rego «керую, направляю» латинська
rēgulāris «рівномірний, правильний» латинська
регула «правило» македонська
reguła «правило; монастирський устав» польська
ре́гулы «регули» російська
рȅгула «тс.» сербохорватська
regula «устав» словацька
reguláren словенська
регуля́рний українська
regule «правило»«монастирський устав» чеська
řеhоle «правило»«монастирський устав» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України