РЕГУЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ре́гула «правило» (заст.)
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. rēgulа «норма, правило», пов’язане з rego «керую, направляю»;
форма регуля́рний походить від лат. rēgulāris «рівномірний, правильний»;
р. ре́гулы «регули», бр. ру́гулы «тс.», п. reguła «правило; монастирський устав», ч. regule «правило», řеhоle «монастирський устав», слц. regula «устав», болг. регула́рен, м. регула «правило», схв. регула «тс.», слн. reguláren;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рȅ́гулы «тс.» | білоруська |
| регула́рен | болгарська |
| rēgulа «норма, правило» | латинська |
| rego «керую, направляю» | латинська |
| rēgulāris «рівномірний, правильний» | латинська |
| регула «правило» | македонська |
| reguła «правило; монастирський устав» | польська |
| ре́гулы «регули» | російська |
| рȅгула «тс.» | сербохорватська |
| regula «устав» | словацька |
| reguláren | словенська |
| регуля́рний | українська |
| regule «правило»«монастирський устав» | чеська |
| řеhоle «правило»«монастирський устав» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України