РЕГЕНТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ре́гент «тимчасовий управитель замість монарха; керівник церковного хору»
запозичення з латинської мови;
лат. regēns (род. в. regentis) «керуючий, правитель; володар» пов’язане з rego «керую, направляю; установлюю; даю настанови», спорідненим з гр. ὀρέγω «протягаю, простягаю», гот. rahtōn «підносити», ірл. rigim «розтягати, поширюватись», лит. rąžýtis «потягуватися», дінд. ṛÁjyati (ṛñjáti) «простягається»;
р. м. ре́гент, бр. рýгент, п. ч. слц. вл. regent, нл. regenstwo «регентство», болг. реге́нт, схв. рѐгент, слн. regènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
єре́нтий
ире́нтий
«тс.»
регентува́ти
реентъ
«канцляй, книгочий»
(XVII ст.)
реє́нтий
«церковний півчий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рэ́гент | білоруська |
реге́нт | болгарська |
regent | верхньолужицька |
rahtōn «підносити» | готська |
ὀρέγω «протягаю, простягаю» | грецька |
ṛ́jyati «простягається» (ṛñjáti) | давньоіндійська |
ṛñjáti | давньоіндійська |
rigim «розтягати, поширюватись» | ірландська |
regēns «керуючий, правитель; володар» (род. в. regentis) | латинська |
rego «керую, направляю; установлюю; даю настанови» | латинська |
rąžýtis «потягуватися» | литовська |
ре́гент | македонська |
regenstwo «регентство» | нижньолужицька |
regent | польська |
ре́гент | російська |
рѐгент | сербохорватська |
regent | словацька |
regènt | словенська |
regent | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України