РЕВМАТИЧНИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ревмати́зм
запозичення з латинської мови;
лат. rheumatismus походить від гр. ῥευματισμός «розтікання (по тілу)», пов’язаного з ῥευ̃μα «потік; розлив; ревматичне страждання», ῥέω (‹ῥεϜω) «течу; розливаюся», спорідненими з лит. sravė́ti «повільно текти, просочуватися», псл. *sruja «струмінь», укр. струя́;
р. ревмати́зм, бр. рэўматы́зм, п. reumatyzm, ч. revma(tismus), слц. reumа(tismus), вл. reumatizm, болг. ревмати́зъм, м. ревмати́зам, схв. реума, рѐума, реумата̄зам, слн. révma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ревма́тик
ревмати́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэўматы́зм | білоруська |
| ревмати́зъм | болгарська |
| reumatizm | верхньолужицька |
| ῥευματισμός «розтікання (по тілу)» | грецька |
| rheumatismus | латинська |
| sravė́ti «повільно текти, просочуватися» | литовська |
| ревмати́зам | македонська |
| reumatyzm | польська |
| *sruja «струмінь» | праслов’янська |
| ревмати́зм | російська |
| реума | сербохорватська |
| reumа(tismus) | словацька |
| révma | словенська |
| струя | українська |
| рѐума | українська |
| зам | українська |
| revma(tismus) | чеська |
| ῥευ̃μα «потік; розлив; ревматичне страждання» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України