РЕВМАТИЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ

ревмати́зм

запозичення з латинської мови;
лат. rheumatismus походить від гр. ῥευματισμός «розтікання (по тілу)», пов’язаного з ῥευ̃μα «потік; розлив; ревматичне страждання», ῥέω (‹ῥεϜω) «течу; розливаюся», спорідненими з лит. sravė́ti «повільно текти, просочуватися», псл. *sruja «струмінь», укр. струя́;
р. ревмати́зм, бр. рэўматы́зм, п. reumatyzm, ч. revma(tismus), слц. reumа(tismus), вл. reumatizm, болг. ревмати́зъм, м. ревмати́зам, схв. реума, рѐума, реумата̄зам, слн. révma;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ревма́тик
ревмати́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэўматы́зм білоруська
ревмати́зъм болгарська
reumatizm верхньолужицька
ῥευματισμός «розтікання (по тілу)» грецька
rheumatismus латинська
sravė́ti «повільно текти, просочуватися» литовська
ревмати́зам македонська
reumatyzm польська
*sruja «струмінь» праслов’янська
ревмати́зм російська
реума сербохорватська
reumа(tismus) словацька
révma словенська
струя українська
рѐума українська
зам українська
revma(tismus) чеська
ῥευ̃μα «потік; розлив; ревматичне страждання» ?

ревмокарди́т

складне утворення, що виникло на основі слів ревмати́зм і карди́т (загальна назва хвороб серця);
р. ревмокарди́т, бр. рэўмакарды́т;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэўмакарды́т білоруська
ревмокарди́т російська
ревмати́зм (загальна назва хвороб серця) ?
карди́т (загальна назва хвороб серця) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України