РЕВЕРС — ЕТИМОЛОГІЯ
ре́верс «зворотний бік монети або медалі; механізм для зміни напряму робочих частин машини на зворотний»
запозичено, можливо, через польське або західноєвропейське посередництво (н. Revérs, фр. revеrs, англ. revеrsе) з латинської мови;
лат. revеrsus «звернений назад, повернений» є дієприкметником від revеrto «повертаюся, вертаюся», утвореного за допомогою префікса re- від verto «повертаю; обертаю; змінюю», спорідненого з псл. *vьr̥těti «вертіти», укр. верті́ти;
р. ре́ве́рс, бр. рýверс, п. rewers, ч. revers, слц. reverz, болг. реве́рс, м. реверс, схв. рѐверс, слн. revêrz «реверс; підписка; зворотна розписка»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
revеrsе | англійська |
revеrsе | англійська |
рэверс | білоруська |
реве́рс | болгарська |
revеrsus «звернений назад, повернений» | латинська |
revеrto «повертаюся, вертаюся» | латинська |
verto «повертаю; обертаю; змінюю» | латинська |
реверс | македонська |
Revérs | німецька |
Revérs | німецька |
rewers | польська |
*v<SUP>ь</SUP>r̥těti «вертіти» | праслов’янська |
ре́ве́рс | російська |
рѐверс | сербохорватська |
reverz | словацька |
revêrz «реверс; підписка; зворотна розписка» | словенська |
верті́ти | українська |
revеrs | французька |
revеrs | французька |
revers | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України