РЕВЕРАНСИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ревера́нс «уклін»
запозичення з французької мови;
фр. révérence «глибока пошана, повага; реверанс, шанобливий уклін» пов’язане з révérer «поважати, шанувати; благоговіти», що походить від лат. revereor «боюся; поважаю, шаную», утвореного за допомогою префікса re- від vereor «боюся, тривожуся; поважаю; шаную», спорідненого з двн. wartēn «підстерігати, чекати», гот. -wards «сторож, охоронець», гр. ὁράω «дивлюся, бачу»;
р. болг. м. ревера́нс, бр. рэвера́нс, п. rewerans, ч. (заст.) reverence, слц. reverencia, вл. rewerenca, схв. ревѐранс, слн. reverénca;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рэвера́нс | білоруська |
ревера́нс | болгарська |
rewerenca | верхньолужицька |
-wards «сторож, охоронець» | готська |
ὁράω «дивлюся, бачу» | грецька |
wartēn «підстерігати, чекати» | давньоверхньонімецька |
revereor «боюся; поважаю, шаную» | латинська |
vereor «боюся, тривожуся; поважаю; шаную» | латинська |
ревера́нс | македонська |
rewerans | польська |
ревера́нс | російська |
ревѐранс | сербохорватська |
reverencia | словацька |
reverénca | словенська |
révérence «глибока пошана, повага; реверанс, шанобливий уклін» | французька |
révérer «поважати, шанувати; благоговіти» | французька |
reverence (заст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України