РЕВАНШ — ЕТИМОЛОГІЯ

рева́нш

запозичення з французької мови;
фр. revanche «реванш; відплата, помста», revancher «брати реванш, відплачувати» (ст. revenche, revanche) походить від нар.-лат. *revindicāre, утвореного за допомогою префікса re- від лат. vindico, vindicāre «карати; мститися; вимагати», пов’язаного з лит. vaina «помилка», лтс. vaĩna «вина», псл. vina, укр. вина́;
р. рева́нш, заст. рева́нж, бр. рэва́нш, п. rewanż «відплата, віддяка; реванш», ч. слц. revanš «тс.», вл. rewanža, болг. м. рева́нш, схв. рѐванш, слн. revánša;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рева́ншевий
реванши́зм
реванши́ст
рева́ншний
реваншува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэва́нш білоруська
рева́нш болгарська
rewanža верхньолужицька
vindico латинська
vindicāre «карати; мститися; вимагати» латинська
vaĩna «вина» латиська
vaina «помилка» литовська
рева́нш македонська
*revindicāre народнолатинська
re- народнолатинська
rewanż «відплата, віддяка; реванш» польська
vina праслов’янська
рева́нш російська
рева́нж російська
рѐванш сербохорватська
revanš «тс.» словацька
revánša словенська
вина́ українська
revanche «реванш; відплата, помста» французька
revancher «брати реванш, відплачувати» (ст. revenche, revanche) французька
revenche французька
revanche французька
revanš «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України