РЕБРУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ребро́

псл. rebro, утворене за допомогою суфікса -ro (пор. бедро) від основи *reb-;
споріднене з двн. rippi (ribbi, нвн. Rippe) «ребро», hirnireba «череп», днн. ribb(i), дісл. rif, дангл. ribb, англ. rib, снідерл. дат. ribbe, шв. rev «тс.», гр. δρέφω «прикриваю дахом; прикрашаю», ὀροφή «стеля; дах; верхівка»;
іє. *rebh- «покривати дахом»;
назва пов’язана з тим, що ребра є своєрідним дахом, який покриває грудну клітку;
спроба пов’язати з лит. rė́bas, мн. rė́baі «довга верша, сплетена з лозин» (Būga RR II 304, 531), а також з лат. orbis «коло, окружність» (Walde–Hofm. II 219) викликає сумнів;
р. болг. ребро́, бр. рабро́, др. ребро, п. żebro, ч. žebro, слц. rebro, вл. rjebło, нл. ŕobrо, ŕobło, полаб. rebrü, м. ребро, схв. рѐбро, слн. rêbro, стсл. ребро;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наребе́рний
підребе́р'я
поре́брина
поребри́ти «клепаючи косу, наробити на полотні нерівностей»
пориби́ти «тс.»
порі́б'я «тс.»
порі́бля «поребрина»
порібре
порі́брина
порі́бря
рабри́на «драбина драбинчастого воза»
реберце́ «гвинтова різьба; хід гвинта»
реберча́стий «з гострими і гвинтоподібними боками, кутами; (про шнур) сплетений з білих і чорних ниток»
ребе́рчастий
реберчистий «тс.»
ребра́к «маглівниця; рубель; пральна дошка»
ребра́стий
ребра́чка «маглівниця; рубель»
ребри́стий
ребри́ти «прати на дошці»
реброва́чка «тс.»
ребрува́тий
рибло́ «ребро»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rib англійська
рабро́ білоруська
ребро́ болгарська
rjebło верхньолужицька
ἐρέφω «прикриваю дахом; прикрашаю» грецька
ὀροφή «стеля; дах; верхівка» грецька
ribb давньоанглійська
rippi «ребро» (ribbi, нвн. Rippe) давньоверхньонімецька
hirnireba «череп» давньоверхньонімецька
ribbi давньоверхньонімецька
ribbi давньоверхньонімецька
ribbi давньоверхньонімецька
rif давньоісландська
ribb(i) давньонижньонімецька
ребро давньоруська
ribbe датська
*rebh- «покривати дахом» індоєвропейська
orbis «коло, окружність» латинська
rė́bas литовська
ребро македонська
ŕobrо нижньолужицька
ŕobło нижньолужицька
Rippe нововерхньонімецька
Rippe нововерхньонімецька
Rippe нововерхньонімецька
rebrǘ полабська
żebro польська
rebro праслов’янська
-ro (пор. бедро) праслов’янська
*reb- праслов’янська
*reb- праслов’янська
ребро́ російська
рѐбро сербохорватська
ribbe середньонідерландська
rebro словацька
rêbro словенська
ребро старослов’янська
žebro чеська
rev «тс.» шведська
rė́baі «довга верша, сплетена з лозин» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України