РЕБРУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ребро́
псл. rebro, утворене за допомогою суфікса -ro (пор. бедро) від основи *reb-;
споріднене з двн. rippi (ribbi, нвн. Rippe) «ребро», hirnireba «череп», днн. ribb(i), дісл. rif, дангл. ribb, англ. rib, снідерл. дат. ribbe, шв. rev «тс.», гр. δρέφω «прикриваю дахом; прикрашаю», ὀροφή «стеля; дах; верхівка»;
іє. *rebh- «покривати дахом»;
назва пов’язана з тим, що ребра є своєрідним дахом, який покриває грудну клітку;
спроба пов’язати з лит. rė́bas, мн. rė́baі «довга верша, сплетена з лозин» (Būga RR II 304, 531), а також з лат. orbis «коло, окружність» (Walde–Hofm. II 219) викликає сумнів;
р. болг. ребро́, бр. рабро́, др. ребро, п. żebro, ч. žebro, слц. rebro, вл. rjebło, нл. ŕobrо, ŕobło, полаб. rebrü, м. ребро, схв. рѐбро, слн. rêbro, стсл. ребро;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наребе́рний
підребе́р'я
поре́брина
поребри́ти
«клепаючи косу, наробити на полотні нерівностей»
пориби́ти
«тс.»
порі́б'я
«тс.»
порі́бля
«поребрина»
порібре
порі́брина
порі́бря
рабри́на
«драбина драбинчастого воза»
реберце́
«гвинтова різьба; хід гвинта»
реберча́стий
«з гострими і гвинтоподібними боками, кутами; (про шнур) сплетений з білих і чорних ниток»
ребе́рчастий
реберчистий
«тс.»
ребра́к
«маглівниця; рубель; пральна дошка»
ребра́стий
ребра́чка
«маглівниця; рубель»
ребри́стий
ребри́ти
«прати на дошці»
реброва́чка
«тс.»
ребрува́тий
рибло́
«ребро»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rib | англійська |
| рабро́ | білоруська |
| ребро́ | болгарська |
| rjebło | верхньолужицька |
| ἐρέφω «прикриваю дахом; прикрашаю» | грецька |
| ὀροφή «стеля; дах; верхівка» | грецька |
| ribb | давньоанглійська |
| rippi «ребро» (ribbi, нвн. Rippe) | давньоверхньонімецька |
| hirnireba «череп» | давньоверхньонімецька |
| ribbi | давньоверхньонімецька |
| ribbi | давньоверхньонімецька |
| ribbi | давньоверхньонімецька |
| rif | давньоісландська |
| ribb(i) | давньонижньонімецька |
| ребро | давньоруська |
| ribbe | датська |
| *rebh- «покривати дахом» | індоєвропейська |
| orbis «коло, окружність» | латинська |
| rė́bas | литовська |
| ребро | македонська |
| ŕobrо | нижньолужицька |
| ŕobło | нижньолужицька |
| Rippe | нововерхньонімецька |
| Rippe | нововерхньонімецька |
| Rippe | нововерхньонімецька |
| rebrǘ | полабська |
| żebro | польська |
| rebro | праслов’янська |
| -ro (пор. бедро) | праслов’янська |
| *reb- | праслов’янська |
| *reb- | праслов’янська |
| ребро́ | російська |
| рѐбро | сербохорватська |
| ribbe | середньонідерландська |
| rebro | словацька |
| rêbro | словенська |
| ребро | старослов’янська |
| žebro | чеська |
| rev «тс.» | шведська |
| rė́baі «довга верша, сплетена з лозин» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України