РЕБЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ребро́
спроба пов’язати з лит. rė́bas, мн. rė́baі «довга верша, сплетена з лозин» (Būga RR II 304, 531), а також з лат. orbis «коло, окружність» (Walde–Hofm. II 219) викликає сумнів;
назва пов’язана з тим, що ребра є своєрідним дахом, який покриває грудну клітку;
іє. *rebh- «покривати дахом»;
споріднене з двн. rippi (ribbi, нвн. Rippe) «ребро», hirnireba «череп», днн. ribb(i), дісл. rif, дангл. ribb, англ. rib, снідерл. дат. ribbe, шв. rev «тс.», гр. δρέφω «прикриваю дахом; прикрашаю», ὀροφή «стеля; дах; верхівка»;
псл. rebro, утворене за допомогою суфікса -ro (пор. бедро) від основи *reb-;
р. болг. ребро́, бр. рабро́, др. ребро, п. żebro, ч. žebro, слц. rebro, вл. rjebło, нл. ŕobrо, ŕobło, полаб. rebrü, м. ребро, схв. рѐбро, слн. rêbro, стсл. ребро;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наребе́рний
підребе́р'я
поре́брина
поребри́ти
«клепаючи косу, наробити на полотні нерівностей»
пориби́ти
«тс.»
порі́б'я
«тс.»
порі́бля
«поребрина»
порібре
порі́брина
порі́бря
рабри́на
«драбина драбинчастого воза»
реберце́
«гвинтова різьба; хід гвинта»
реберча́стий
«з гострими і гвинтоподібними боками, кутами; (про шнур) сплетений з білих і чорних ниток»
ребе́рчастий
реберчистий
«тс.»
ребра́к
«маглівниця; рубель; пральна дошка»
ребра́стий
ребра́чка
«маглівниця; рубель»
ребри́стий
ребри́ти
«прати на дошці»
реброва́чка
«тс.»
ребрува́тий
рибло́
«ребро»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rib | англійська |
рабро́ | білоруська |
ребро́ | болгарська |
rjebło | верхньолужицька |
ἐρέφω «прикриваю дахом; прикрашаю» | грецька |
ὀροφή «стеля; дах; верхівка» | грецька |
ribb | давньоанглійська |
rippi «ребро» (ribbi, нвн. Rippe) | давньоверхньонімецька |
hirnireba «череп» | давньоверхньонімецька |
ribbi | давньоверхньонімецька |
ribbi | давньоверхньонімецька |
ribbi | давньоверхньонімецька |
rif | давньоісландська |
ribb(i) | давньонижньонімецька |
ребро | давньоруська |
ribbe | датська |
*rebh- «покривати дахом» | індоєвропейська |
orbis «коло, окружність» | латинська |
rė́bas | литовська |
ребро | македонська |
ŕobrо | нижньолужицька |
ŕobło | нижньолужицька |
Rippe | нововерхньонімецька |
Rippe | нововерхньонімецька |
Rippe | нововерхньонімецька |
rebrǘ | полабська |
żebro | польська |
rebro | праслов’янська |
-ro (пор. бедро) | праслов’янська |
*reb- | праслов’янська |
*reb- | праслов’янська |
ребро́ | російська |
рѐбро | сербохорватська |
ribbe | середньонідерландська |
rebro | словацька |
rêbro | словенська |
ребро | старослов’янська |
žebro | чеська |
rev «тс.» | шведська |
rė́baі «довга верша, сплетена з лозин» | ? |
зьобро «ребро»
запозичення з польської мови;
п. ziobro є мазурським діалектним варіантом слова żebro (зам. rzebro), якому відповідає укр. ребро́ (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ziobro (зам. rzebro) | польська |
żebro | польська |
ребро́ | українська |
ребрик «гармала звичайна, Peganum harmalа L.» (бот.)
пор. ч. řebříček (žebříček) «деревій, Achillea L.», букв. «драбина з щаблями на одній жердині» (схожа до хребта з ребрами);
назва зумовлена схожістю розташування листків гармали до розташування ребер на хребті;
пов’язане з ребро́;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
řebříček «деревій, Achillea L.» (žebříček) | чеська |
žebříček | чеська |
ребро | ? |
репс «цупка тканина з дрібними рубчиками»
запозичення з французької мови;
фр. rеps «репс» походить від англ. rер, rеps «тс.», пов’язаного з ribs, мн. від rib «ребро», спорідненого з псл. rebro, укр. ребро;
р. репс, бр. рыпс, п. ryps, ч. слц. rips, болг. м. рипс, схв. ри̏пс, слн. ríps;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rер | англійська |
rеps «тс.» | англійська |
rib «ребро» | англійська |
рыпс | білоруська |
рипс | болгарська |
рипс | македонська |
ryps | польська |
rebro | праслов’янська |
репс | російська |
ри̏пс | сербохорватська |
rips | словацька |
ríps | словенська |
ребро | українська |
rеps «репс» | французька |
rips | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України