РЕАКТИВ — ЕТИМОЛОГІЯ
реакти́в «речовина, що вступає в хімічну реакцію»
запозичення з французької мови;
фр. réactif «реагуючий, протидіючий; (хім.) реактивний; реактив» пов’язане з пізньолат. reagere «реагувати», утвореним за допомогою префікса re- із значенням зворотної дії від дієслова agere «гнати, діяти»;
р. болг. м. реакти́в, бр. рэакты́ў, п. reaktyw, ч. reaktivní «реактивний», слц. reaktív, схв. реактив;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэакты́ў | білоруська |
| реакти́в | болгарська |
| реакти́в | македонська |
| reagere «реагувати» | пізньолатинська |
| agere «гнати, діяти» | пізньолатинська |
| reaktyw | польська |
| реакти́в | російська |
| ре̏ктив | сербохорватська |
| reaktív | словацька |
| réactif «реагуючий, протидіючий; (хім.) реактивний; реактив» | французька |
| reaktivní «реактивний» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України