РЕАБИЛИТАЦИЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
реабіліта́ція
запозичення із середньолатинської мови;
слат. rehabilitātio утворене від дієслова rehabilitāre, що складається з префікса re- «знову» і дієслова habilitāre «залишатися при чомусь, постійно займатися чимось; перебувати», пов’язаного з habēre «тримати; носити; зберігати; мешкати», спорідненим з лит. gãbana «оберемок», gabénti «перевозити», gîbti «обкутувати, покривати», псл. gabаti «захоплювати», укр. [га́бати] «турбувати, хапати»;
р. болг. реабилита́ция, бр. рэабіліта́цыя, п. rehabilitacja, ч. rehabilitace, слц. rehabilitácia, вл. rehabilitacija, м. схв. рехабилита́циjа, слн. rehabilitácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
реабілітува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэабіліта́цыя | білоруська |
| реабилита́ция | болгарська |
| rehabilitacija | верхньолужицька |
| gãbana «оберемок» | литовська |
| gabénti «перевозити» | литовська |
| góbti «обкутувати, покривати» | литовська |
| рехабилита́циjа | македонська |
| rehabilitacja | польська |
| gabаti «захоплювати» | праслов’янська |
| реабилита́ция | російська |
| рехабилита́циjа | сербохорватська |
| rehabilitātio | середньолатинська |
| re- «знову» | середньолатинська |
| habilitāre «залишатися при чомусь, постійно займатися чимось; перебувати» | середньолатинська |
| habēre «тримати; носити; зберігати; мешкати» | середньолатинська |
| rehabilitāre | середньолатинська |
| rehabilitácia | словацька |
| rehabilitácija | словенська |
| га́бати «турбувати, хапати» | українська |
| rehabilitace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України