РДЕСНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

остаточно не з’ясоване;

реконструюються псл. *dersьnъ, *drěsьnъ, *derstъ, *drěstъ, споріднені з dristati, оскільки корінь рослини використовувався при лікуванні шлункових захворювань, пор. інші назви гірчака: укр. дристу́н, дрестун, р. завязный корень, завязник, животный корень, черевная трава, схв. желудњак, дриставец (Меркулова Очерки 41–42);

пов’язується також з рдесник (бот.) «Potamogeton L.», причому обидві форми розглядаються як результат деетимологізації псл. *nerstьnъ, оскільки обидві рослини часто ростуть у воді, і в їх заростях нереститься риба (Machek Jm. rostl. 89; ESJČ 510; пор. Bezlaj ESSJ I 113; SW I 571);

форма [дepec] виникла з [дépeсень] і под., можливо, під впливом назви дуже поширеної рослини ве́рес, яка також росте по вологих місцях;

бр. драсён «гірчак», п. drest, drzest «гірчак», ч. dresnek, схв. дресен, dresan, слн. drésen «тс.»;

очевидно, псл. *rъdьstъ;

дальші зв’язки остаточно не з’ясовані;

виведення від *drěstъ (Machek ESJČ 510; Jm. rostl. 86; Меркулова Очерки 41–42; Skok III 117), як і пов’язання з *rъděti «червоніти» (Фасмер III 452; Brückner 455; Mikl. EW 284), потребує додаткових пояснень;

припущення про зв’язок з лат. rosa «троянда», гр. ῥόδον «тс.» (Ильинский ИОРЯС 22/1, 200; Mikkola BB 22, 244), а також спроба пов’язати з не́рест (Machek ESJČ 510; Jm. rostl. 86; Holub–Kop. 310) недостатньо обґрунтовані;

р. рдест, бр. рдзест, п. rdest, [derdes, drdest], ч. rdesno, (h)rdesen, слц. rdest, вл. [drěst, drost], нл. drest, схв. р̀дес, [рдесен, хрдесељ], слн. [rdésǝlj, rdésǝn];