РАЧКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рак «(зоол.) безхребетна тварина класу членистоногих, Crustacea; злоякісна пухлина; [пристосування для подачі соломи на скирту Ва]»
псл. rakъ;
задовільної етимології не має;
зіставляється (Ильинский РФВ 74, 126) з лит. rа̀kti «колоти, колупати; копати», лтс. rakt «копати»;
заслуговує на увагу припущення (Фасмер ІІІ 437; Преобр. ІІ 180; Младенов 556; Brückner 453; KZ 45, 108; Holub–Kop. 309; Mühl.–Endz. I 574) про походження з псл. *orkъ (букв. «той, що впивається»), спорідненого з лит. érkė «кліщ», лтс. ẽrсe «кліщ; скалка»;
малоймовірне припущення (Machek ESJČ 506; Holub–Lyer 409; Otrębski Idg. Forsch. 80) про зв’язок з лат. cancer «рак, краб, кліщ» (з *сar-cer), гр. ϰαρίς «креветка», ϰαρϰίνος «рак; Рак (сузір’я); ракова пухлина; щипці, кліщі», дінд. karkaḥ «рак», karkaṭaḥ «тс.», karkaraḥ «шершавий»;
р. бр. болг. м. рак, др. ракъ, п. ч. слц. вл. нл. rak, схв. ра̏к, слн. rа̀k;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пора́чити
«ущипнути»
(у пісні)(про рака)
ракови́ння
(хвороба жита)
ра́ком
ракува́ті
«ракоподібні»
ра́цки
«рачки»
ра́цький
«рачачий»
рацькува́ти
«рачкувати»
рацю́га
«великий рак»
ра́ча́чий
раченя́
рачи́ний
рачи́ха
«самиця рака»
рачи́ця
«тс.»
ра́чки
рачкува́ти
рачкува́то
ра́чник
«пристрій для ловіння раків»
ра́чо́к
«кішка, невеликий якір; [глиняна підставка у вигляді триніжок або обручиків для роз’єднання посуду, що вкладається один у другий для обпалювання; рід вишивки]»
ра́шниця
«сітка, якою ловлять раків Мо; рибальська хватка Доп. УжДУ 26/2»
ря́цьки
«рачки, раком»
ряцькува́ти
«тс.»
ура́чити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рак | білоруська |
| рак | болгарська |
| rak | верхньолужицька |
| ϰαρίς «креветка» | грецька |
| ϰαρϰίνος «рак; Рак (сузір’я); ракова пухлина; щипці, кліщі» | грецька |
| karkaḥ «рак» | давньоіндійська |
| karkaṭaḥ «тс.» | давньоіндійська |
| karkaraḥ «шершавий» | давньоіндійська |
| ракъ | давньоруська |
| cancer «рак, краб, кліщ» (з *сar-cer) | латинська |
| rakt «копати» | латиська |
| ẽrсe «кліщ; скалка» | латиська |
| rа̀kti «колоти, колупати; копати» | литовська |
| érkė «кліщ» | литовська |
| рак | македонська |
| rak | нижньолужицька |
| rak | польська |
| rakъ | праслов’янська |
| *orkъ (букв. «той, що впивається») | праслов’янська |
| рак | російська |
| ра̏к | сербохорватська |
| rak | словацька |
| rа̀k | словенська |
| rak | чеська |
рачи́нець «ракові шийки, гірчак зміїний, Polygonum bistorta» (бот.)
назви пов’язані з рак;
назва гірчака зміїного, очевидно, пояснюється тим, що він має червоно-бурі кореневища з численними рубцями;
бр. [рачыкі] «гірчак зміїний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́чки
«тс.; спориш, гірчак, дересен болотяний, Polygonum amphibium L. Нед; валеріана лікарська, Valeriana officinalis L. См»
рачо́к
«гірчак зміїний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рачыкі «гірчак зміїний» | білоруська |
| рак | українська |
чу́ба-ра́чки (вид вакханалії; пиятика з піснями, де гості сідали на килимі навколо келиха з горілкою і медом і по черзі на колінах, заклавши руки за спину, брали його зубами, а потім, узявши в руки, випивали)
очевидно, утворення зі слів чуб і ра́чки, похідного від рак («подібно до рака»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
чу́бе-ра́чки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чуб | ? |
| ра́чки | ? |
| рак («подібно до рака») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України