РАЧИНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

рак «(зоол.) безхребетна тварина класу членистоногих, Crustacea; злоякісна пухлина; [пристосування для подачі соломи на скирту Ва]»

псл. rakъ;
задовільної етимології не має;
зіставляється (Ильинский РФВ 74, 126) з лит. rа̀kti «колоти, колупати; копати», лтс. rakt «копати»;
заслуговує на увагу припущення (Фасмер ІІІ 437; Преобр. ІІ 180; Младенов 556; Brückner 453; KZ 45, 108; Holub–Kop. 309; Mühl.–Endz. I 574) про походження з псл. *orkъ (букв. «той, що впивається»), спорідненого з лит. érkė «кліщ», лтс. ẽrсe «кліщ; скалка»;
малоймовірне припущення (Machek ESJČ 506; Holub–Lyer 409; Otrębski Idg. Forsch. 80) про зв’язок з лат. cancer «рак, краб, кліщ» (з *сar-cer), гр. ϰαρίς «креветка», ϰαρϰίνος «рак; Рак (сузір’я); ракова пухлина; щипці, кліщі», дінд. karkaḥ «рак», karkaṭaḥ «тс.», karkaraḥ «шершавий»;
р. бр. болг. м. рак, др. ракъ, п. ч. слц. вл. нл. rak, схв. ра̏к, слн. rа̀k;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пора́чити «ущипнути» (у пісні)(про рака)
ракови́ння (хвороба жита)
ра́ком
ракува́ті «ракоподібні»
ра́цки «рачки»
ра́цький «рачачий»
рацькува́ти «рачкувати»
рацю́га «великий рак»
ра́ча́чий
раченя́
рачи́ний
рачи́ха «самиця рака»
рачи́ця «тс.»
ра́чки
рачкува́ти
рачкува́то
ра́чник «пристрій для ловіння раків»
ра́чо́к «кішка, невеликий якір; [глиняна підставка у вигляді триніжок або обручиків для роз’єднання посуду, що вкладається один у другий для обпалювання; рід вишивки]»
ра́шниця «сітка, якою ловлять раків Мо; рибальська хватка Доп. УжДУ 26/2»
ря́цьки «рачки, раком»
ряцькува́ти «тс.»
ура́чити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рак білоруська
рак болгарська
rak верхньолужицька
ϰαρίς «креветка» грецька
ϰαρϰίνος «рак; Рак (сузір’я); ракова пухлина; щипці, кліщі» грецька
karkaḥ «рак» давньоіндійська
karkaṭaḥ «тс.» давньоіндійська
karkaraḥ «шершавий» давньоіндійська
ракъ давньоруська
cancer «рак, краб, кліщ» (з *сar-cer) латинська
rakt «копати» латиська
ẽrсe «кліщ; скалка» латиська
rа̀kti «колоти, колупати; копати» литовська
érkė «кліщ» литовська
рак македонська
rak нижньолужицька
rak польська
rakъ праслов’янська
*orkъ (букв. «той, що впивається») праслов’янська
рак російська
ра̏к сербохорватська
rak словацька
rа̀k словенська
rak чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України