РАХІТИЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ
рахі́т (хвороба)
запозичення з новолатинської мови;
нлат. rachitis походить від гр. ῥᾰχίτης «хребетний», утвореного від ῥάχις «хребет», пов’язаного з ῥᾱχός «терновий чагарник», спорідненим з дірл. fracc «голка», лит. rãžas «молодий пагін, сухий паросток; соломина, стерня», ražis «стерня»;
р. болг. рахи́т, бр. рахі́т, п. rachityzm, ч. rachitis, слц. rachitída, м. рахи́тис, схв. рахѝтис, слн. rahítis;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рахіти́зм
рахі́тик
рахіти́чний
рахі́тник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рахі́т | білоруська |
| рахи́т | болгарська |
| ῥᾰχίτης «хребетний» | грецька |
| ῥάχις «хребет» | грецька |
| ῥᾱχός «терновий чагарник» | грецька |
| fracc «голка» | давньоірландська |
| ražis «стерня» | латинська |
| rãžas «молодий пагін, сухий паросток; соломина, стерня» | литовська |
| рахи́тис | македонська |
| rachitis | новолатинська |
| rachityzm | польська |
| рахи́т | російська |
| рахѝтис | сербохорватська |
| rachitída | словацька |
| rahítis | словенська |
| rachitis | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України