РАФКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ра́ка «гробниця» (заст.)

псл. raka ‹ *arka;
запозичення з латинської мови;
лат. arca «ящик; скринька» пов’язане з arceo «замикаю», спорідненим з гр. ἀρϰέω «утримую, відхиляю; витримую», вірм. argel’ «перешкода»;
р. бр. ра́ка, др. рака «скринька, ковчег; труна; надгробний пам’ятник», ч. слц. rakev «труна», слц. rakva «тс.», полаб. rakåí «ящик», болг. [ра́ка], м. [ракла] «скринька», схв. ра̏ка «викопана могила», слн. ráka «склеп», rákev «труна, склеп», стсл. рака;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ра́ква «коробка для масла»
ра́кда
ра́кля
ра́фка
ра́хва «інкрустована шкатулка»
ра́хда «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́ка білоруська
ра́ка болгарська
argel' «перешкода» вірменська
ἀρϰέω «утримую, відхиляю; витримую» грецька
рака «скринька, ковчег; труна; надгробний пам’ятник» давньоруська
arca «ящик; скринька» латинська
arceo «замикаю» латинська
ракла «скринька» македонська
rakåí «ящик» полабська
raka праслов’янська
*arka праслов’янська
ра́ка російська
ра̏ка «викопана могила» сербохорватська
rakev «труна» словацька
rakva «тс.» словацька
ráka «склеп»«труна, склеп» словенська
rákev «склеп»«труна, склеп» словенська
рака старослов’янська
rakev «труна» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України