РАТИЦЕЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

ра́тиця «парне копито»

псл. ratь, ratica;
очевидно, споріднене з лит. už-retė́ti «тверднути», retỹs «шрам», лтс. retêt «гоячись заростати», rẽta «шрам»;
у такому разі первісно означало «твердий наріст на нозі»;
менш переконливе зіставлення (Ильинский РФВ 74/3, 125–126) з лит. rа̀kti «колоти, колупати, копати, рити», лтс. rakt «тс.; шкрябати», дінд. ṛkṇaḥ «обскубаний», ṛkṣaraḥ «вістря, колючка»;
п. racica «ратиця», ч. [rat’, ratice], слц. ratica «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ра́тичний
ра́тка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ṛkṇaḥ «обскубаний» давньоіндійська
ṛkṣaraḥ «вістря, колючка» давньоіндійська
retỹs «шрам» латинська
retêt «гоячись заростати» латиська
rẽta «шрам» латиська
rakt «тс.; шкрябати» латиська
už-retė́ti «тверднути» литовська
rа̀kti «колоти, колупати, копати, рити» литовська
racica «ратиця» польська
ratь праслов’янська
ratica праслов’янська
ratica «тс.» словацька
rat' чеська
ratice чеська

ра́копи́т «ратиця»

результат контамінації слів ра́тиця і копи́т;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ра́копитиця
ра́копітень «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́тиця українська
копи́т українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України