РАТЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
рать «військо»
псл. ratь (‹*ortь), пов’язане чергуванням голосних з *ertь;
споріднене з лтс. ẽ̦rruêtiês «сердитися», двн. ernust «боротьба, серйозність», гр. ἔρις «суперечка, змагання», ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся», ав. ǝrǝtiš «енергія», дінд. ṛ́tiḥ (ṛtíḥ) «напад», sam-áraṇam «боротьба»;
припущення про зв’язок з ав. rāna «борець», дінд. ráṇaḥ «боротьба» і псл. rana (Младенов 557; РФВ 65, 369; Skok III 112) викликає сумнів;
р. рать «військо; війна», бр. раць «тс.», др. рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча», болг. рат «війна; військо, рать», м. рат «війна», схв. ра̏т «тс.», стсл. рать «війна; бій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́ти́ти
«гудити, ганити, лаяти»
ра́тник
ра́тувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ǝrǝtiš «енергія» | авестійська |
| rāna «борець» | авестійська |
| раць «тс.» | білоруська |
| рат «війна; військо, рать» | болгарська |
| ἔρις «суперечка, змагання» | грецька |
| ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся» | грецька |
| ernust «боротьба, серйозність» | давньоверхньонімецька |
| ṛ́tiḥ «напад» (ṛtíḥ) | давньоіндійська |
| sam-áraṇam «боротьба» | давньоіндійська |
| ṛtíḥ | давньоіндійська |
| ráṇaḥ «боротьба» | давньоіндійська |
| рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча» | давньоруська |
| ẽ̦rruêtiês «сердитися» | латиська |
| рат «війна» | македонська |
| ratь (‹*ortь) | праслов’янська |
| *ertь | праслов’янська |
| rana | праслов’янська |
| рать «військо; війна» | російська |
| ра̏т «тс.» | сербохорватська |
| рать «війна; бій» | старослов’янська |
навра́титися «пристати, домагаючись чогось»
похідні утворення від др. ратитися «ворогувати», ретитися «змагатися, прагнути», пов’язаних з іменниками рать «військо, війна, напад, боротьба, ворожнеча», реть «старанність, ревність, завзяття, змагання, суперечка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
навра́тливий
«нав’язливий»
наври́питься
наврі́питись
«тс.»
наповра́титися
«упертися, наполягти»
наповре́титися
«напосістися, затятися, вперто наполягати»
наповре́тливий
«нав’язливий»
(Ме)
наповри́титись
«твердо вирішити щось зробити»
напувре́тливий
«упертий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ратитися «ворогувати» | давньоруська |
| ретитися «змагатися, прагнути» | давньоруська |
| рать «військо, війна, напад, боротьба, ворожнеча» | давньоруська |
| реть «старанність, ревність, завзяття, змагання, суперечка» | давньоруська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України