РАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ра́та «строк платежу; частина платежу на даний строк» (заст.)
запозичено, можливо, через польське посередництво з латинської мови;
лат. rata «частина (встановлена)» пов’язане з ratus «розрахований, певний, постійний», дієприкметником від reor «вважаю, думаю», спорідненим з лит. rė́ti «складати в порядок, класти шарами», двн. redea (radja) «рахунок, мова, розповідь»;
п. вл. rata «частина платежу», ч. слц. ráta, болг. м. ра́та, схв. ра̏та «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́та | болгарська |
rata «частина платежу» | верхньолужицька |
redea «рахунок, мова, розповідь» (radja) | давньоверхньонімецька |
rata «частина (встановлена)» | латинська |
ratus «розрахований, певний, постійний» | латинська |
reor «вважаю, думаю» | латинська |
rė́ti «складати в порядок, класти шарами» | литовська |
ра́та | македонська |
rata «частина платежу» | польська |
ра̏та «тс.» | сербохорватська |
ráta | словацька |
ráta | чеська |
radja | ? |
ра́та «прилад для провіювання зерна»
неясне;
можливо, пов’язане з [райта́к] «решето» (пор.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
райта́к «решето» (пор.) | українська |
ра́ти «рити, копати»
очевидно, результат контамінації слів ри́ти і ора́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ри́ти | українська |
ора́ти | українська |
рать «військо»
припущення про зв’язок з ав. rāna «борець», дінд. ráṇaḥ «боротьба» і псл. rana (Младенов 557; РФВ 65, 369; Skok III 112) викликає сумнів;
споріднене з лтс. ẽ̦rruêtiês «сердитися», двн. ernust «боротьба, серйозність», гр. ἔρις «суперечка, змагання», ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся», ав. ǝrǝtiš «енергія», дінд. ṛ́tiḥ (ṛtíḥ) «напад», sam-áraṇam «боротьба»;
псл. ratь (‹*ortь), пов’язане чергуванням голосних з *ertь;
р. рать «військо; війна», бр. раць «тс.», др. рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча», болг. рат «війна; військо, рать», м. рат «війна», схв. ра̏т «тс.», стсл. рать «війна; бій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́ти́ти
«гудити, ганити, лаяти»
ра́тник
ра́тувати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rāna «борець» | авестійська |
ǝrǝtiš «енергія» | авестійська |
раць «тс.» | білоруська |
рат «війна; військо, рать» | болгарська |
ἔρις «суперечка, змагання» | грецька |
ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся» | грецька |
ernust «боротьба, серйозність» | давньоверхньонімецька |
ráṇaḥ «боротьба» | давньоіндійська |
ṛ́tiḥ «напад» (ṛtíḥ) | давньоіндійська |
sam-áraṇam «боротьба» | давньоіндійська |
ṛtíḥ | давньоіндійська |
рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча» | давньоруська |
ẽ̦rruêtiês «сердитися» | латиська |
рат «війна» | македонська |
rana | праслов’янська |
ratь (‹*ortь) | праслов’янська |
*ertь | праслов’янська |
рать «військо; війна» | російська |
ра̏т «тс.» | сербохорватська |
рать «війна; бій» | старослов’янська |
ха́рити «чистити»
псл. xariti «чистити, скребти»;
пов’язується з іє. *kher- «скребти, терти» (Мельничук Мовозн. 1969/1, 30);
розглядається також як похідне від xarъjü «поганий» (ЭССЯ 8, 20) із псл. *(s)ker- «різати, краяти, дерти», звідки також кора́, шкі́ра, щи́рий (з первісним значенням «чистий») (Петлева Этимология 1968, 139);
схв. ха̏рати, ст. харити «грабувати, спустошувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́ха́р
«нехлюй, нечепура; вовк; великий звір»
неха́ра
«тс.»
неха́ринець
«вовк»
оха́рливий
«охайний»
хари́сто
«чисто, охайно»
ха́рний
«чистий, охайний; гарний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*kher- «скребти, терти» | індоєвропейська |
xariti «чистити, скребти» | праслов’янська |
*(s)ker- «різати, краяти, дерти» | праслов’янська |
рати | сербохорватська |
xarъjü «поганий» | ? |
кора́ | ? |
шкі́ра | ? |
щи́рий (з первісним значенням «чистий»)(Петлева Этимология 1968, 139). | ? |
харити «грабувати, спустошувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України