РАСАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ра́са (зоол.; антрополог.)
запозичення з французької мови;
фр. race «раса; рід, плем’я; покоління; порода» запозичено з італійської мови;
іт. razza «сорт; вид; порода» загальноприйнятої етимології не має;
виводиться від лангобардського *raiza «лінія, риска» (двн. reiza «тс.») як перекладу лат. linea sanguinis «лінія крові» (Gamillscheg 742; Diez 265), від ар. rā’s «голова, початок, походження» (Kluge–Mitzka 584; Klein 1294), від ч. raz «удар» (Gröber ZfRPh 11, 558) та ін;
р. бр. болг. м. ра́са, п. ч. слц. вл. нл. rasa, схв. ра̏са, слн. rása;
Фонетичні та словотвірні варіанти
раси́зм
раси́ст
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rā's «голова, початок, походження» | арабська |
ра́са | білоруська |
ра́са | болгарська |
rasa | верхньолужицька |
razza «сорт; вид; порода» | італійська |
linea sanguinis «лінія крові» | латинська |
ра́са | македонська |
rasa | нижньолужицька |
rasa | польська |
ра́са | російська |
ра̏са | сербохорватська |
rasa | словацька |
rása | словенська |
race «раса; рід, плем’я; покоління; порода» | французька |
raz «удар» | чеська |
rasa | чеська |
*raiza «лінія, риска» (двн. reiza «тс.») | ? |
ра́са (вид тканини)
нвн. Rasch «легка вовняна тканина» є результатом видозміни давніших форм Arras, Arrasch «тс.», які походять від французької назви міста Arras;
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
п. заст. rasa «легка вовняна тканина»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Rasch «легка вовняна тканина» | нововерхньонімецька |
Arras | нововерхньонімецька |
Arrasch | нововерхньонімецька |
rasa «легка вовняна тканина» | польська |
Arras | французька |
бац (вигук для передачі різкого короткого звуку)
очевидно, псл. *batsati, утворення з елементом -s- від основи bat- «бити»;
менш переконливим є виведення (ЭССЯ і, 118–119) від гіпотетичного псл. *bodьcati «поколювати» або тлумачення бац (Преобр. І 20; Bern. І 37; Фасмер І 138) як звуконаслідувального утворення;
форма баба́ц є подвоєнням віддієслівного вигуку бац за аналогією до баба́х (‹бах);
р. бр. бац, п. bac, рас, ч. слц. bác, м. баца се «брудниться», схв. бàцати «кидати», бȁцати «колоти», слн. bacníti (bácniti) «бити, штовхати», becáti «хвицати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баба́ц
ба́цати
«різко вдаряти»
бацкати
«штовхати»
ба́цькати
«штовхати, тикати, стріляти»
ба́цяти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бац | білоруська |
баца се «брудниться» | македонська |
bac | польська |
*batsati | праслов’янська |
*bodьcati «поколювати» | праслов’янська |
бац | російська |
бàцати «кидати» | сербохорватська |
bác | словацька |
bacníti «бити, штовхати»«хвицати» (bácniti) | словенська |
becáti «бити, штовхати»«хвицати» (bácniti) | словенська |
рас | українська |
бȁцати «колоти» | українська |
bác | чеська |
bat- «бити» | ? |
бац | ? |
баба́ц (‹бах) | ? |
бац (‹бах) | ? |
баба́х (‹бах) | ? |
ра́шівець «дрібний галантерейник»
можливо, пов’язане з назвою старовинної фабричної тканини [ра́са], п. rasa, rasza;
неясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rasa | польська |
rasza | польська |
ра́са | українська |
розпашни́к «знаряддя для розпушування ґрунту»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. распа́шник «просапник» є похідним від распаха́ть «розорати», утвореного з префікса рас- «роз-» і дієслова паха́ть «орати», спорідненого з укр. [па́ха́ти] «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
распа́шник «просапник» | російська |
распаха́ть «розорати» | російська |
рас «роз-» | російська |
паха́ть «орати» | російська |
па́ха́ти «тс.» | українська |
роса́ «краплі води, що осідають на поверхні; [нафта Нед]»
псл. rosa «роса»;
споріднене з лит. rasа̀, лтс. rasa «тс.», дінд. rasā́ «рідина, потік», rásaḥ «сік, рідина», лат. rōs (rōris) «роса»;
іє. *ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти»;
припущення про зв’язок з гр. δρόσος «роса» (Ernout–Meillet 1019) та δρωή «стрімкий рух, натиск» (Persson Beitr. 837) викликають заперечення;
р. болг. роса́, бр. раса́, др. роса, п. ч. слц. вл. нл. rosa, м. роса, схв. ро̀са, слн. rôsa, стсл. роса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безро́сяний
зро́шувальний
зро́шувати
зро́шувач
ороша́ти
рі́ска
«росинка; крихта»
роси́на
роси́стий
роси́ти
роси́ця
ро́сний
ро́сяни́й
росяни́стий
ро́шенє
«мочіння»
(льону)
ро́шений
«росяний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
раса́ | білоруська |
роса́ | болгарська |
rosa | верхньолужицька |
δρόσος «роса» | грецька |
ἐρωή «стрімкий рух, натиск» | грецька |
rasā́ «рідина, потік» | давньоіндійська |
rásaḥ «сік, рідина» | давньоіндійська |
роса | давньоруська |
*ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти» | індоєвропейська |
rōs «роса» (rōris) | латинська |
rasa «тс.» | латиська |
rasа̀ | литовська |
роса | македонська |
rosa | нижньолужицька |
rosa | польська |
rosa «роса» | праслов’янська |
роса́ | російська |
ро̀са | сербохорватська |
rosa | словацька |
rôsa | словенська |
роса | старослов’янська |
rosa | чеська |
ря́са «верхній одяг православного духовенства»
запозичення із середньогрецької мови;
сгр. ῥάσον «чернечий одяг» походить від слат. rāsum, дієприкметника до дієслова radere «скребти, чистити; змивати», пов’язаного з rodere «гризти, терзати; розмивати» і спорідненого з дінд. rádati «скребе, гризе»;
пом’якшення відбулось, очевидно, під впливом рясни́й «густий, пишний; широкий (про одяг)»;
р. ря́са, бр. ра́са, болг. ра́со, м. раса, расо, схв. ра̏са;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підря́сник
ря́ска
«тс.»
ря́сник
«у рясі (піп)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́са | білоруська |
ра́со | болгарська |
rádati «скребе, гризе» | давньоіндійська |
radere «скребти, чистити; змивати» | латинська |
rodere «гризти, терзати; розмивати» | латинська |
раса | македонська |
расо | македонська |
ря́са | російська |
ра̏са | сербохорватська |
ῥάσον «чернечий одяг» | середньогрецька |
rāsum | середньолатинська |
рясни́й «густий, пишний; широкий (про одяг)» | українська |
ря́са «бахрома Нед; торочки О; колос проса, вівса; волоть, мітелка у рослин, віночок»
мало вмотивовані зіставлення з решето́ (Ильинский ИОРЯС 23/2, 181), р. [ремье] «лахміття» (Jokl AfSlPh 28, 10), з дінд. raśanā́ «шматок; пояс», raś-nā «тс.» (Младенов 560; Skok III 131; Schuster-Šewc 1220–1221), raś-mi-ḥ «мотузка» (Mikl. EW 276–277) або з нвн. Rispe «мітелка» (Горяев 308);
розглядалося також як похідне від псл. *ręp-sati, спорідненого з нвн. [rampfen] «дерти, смикати, скубти» (Machek ESJČ 529);
найімовірніший зв’язок з rędъ «ряд» (*ręd-sā) (Фасмер III 539; Преобр. II 242; Горяев Доп. I 32);
загальновизнаної етимології не має;
псл. ręsa «щось пишне, густе»;
р. [ряса] «ряд, низка; нитка намиста», [ря́ска] «тс.», бр. [ра́са] «паросток; остюк», [ря́ссе] «лахміття, подраний одяг», [ря́сище] «тс.», др. ряса «бахрома», рясьно «вія», рясьнъ «бахрома, прикраса», п. rzęsa «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса», rzęsny «рясний», ч. řasa «фалда; вія», слц. riasa «фалда; колос; сережка», riasnatý «рясний», вл. rjas «вія», болг. реса́ «мітелка; сережка; бахрома», м. реса (бот.) «вусик», реси «бахрома; (бот.) сережки», схв. ре́са (бот.) «сережка (на вербі, березі); (анат.) язичок (у гортані)», мн. ресе «бахрома», слн. résa «остюк; волосинка; бахрома (на одязі)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обрясни́ти
«густо вкрити»
па́рісний
«рясний»
(про дощ)
рє́зка
«тс.»
рє́ска
«мітелка Нед; колос вівса; волоть; бахрома (?) О»
рися́нка
«кукурудза»
рі́са
«тс.»
ріси́ти
рісни́й
рісницева́тий
«віястий»
рісни́ця
«вія»
ріснота́
рісова́тий
«тс.»
рісота́
рісува́ти
«тс.»
ря́зка
«цвіт кукурудзи»
ря́са́
«складка, фалда»
ряси́ти
«робити складки; гаптувати золотом»
ряси́ця
ря́ска
«сережка на дереві; колос проса, вівса, мітелка»
рясни́й
рясни́стий
рясниця
«тс.»
рясни́ця
рясні́ти
рясні́шати
рясно́та́
рясо́та́
рясува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́са «паросток; остюк» | білоруська |
ря́ссе «лахміття, подраний одяг» | білоруська |
реса́ «мітелка; сережка; бахрома» | болгарська |
rjas «вія» | верхньолужицька |
raśanā́ «шматок; пояс» | давньоіндійська |
raś-nā «тс.» | давньоіндійська |
raś-mi-ḥ «мотузка» | давньоіндійська |
ряса «бахрома» | давньоруська |
рясьно «вія» | давньоруська |
рясьнъ «бахрома, прикраса» | давньоруська |
реса «вусик» (бот.) | македонська |
реси «бахрома; (бот.) сережки» | македонська |
Rispe «мітелка» | нововерхньонімецька |
rampfen «дерти, смикати, скубти» | нововерхньонімецька |
rzęsa «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса»«рясний» | польська |
rzęsny «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса»«рясний» | польська |
*ręp-sati | праслов’янська |
rędъ «ряд» (*ręd-sā) | праслов’янська |
*ręd-sā | праслов’янська |
ręsa «щось пишне, густе» | праслов’янська |
ря́ска «тс.» | праслов’янська |
ремье «лахміття» | російська |
ряса «ряд, низка; нитка намиста» | російська |
ре́са «сережка (на вербі, березі); (анат.) язичок (у гортані)» (бот.) | сербохорватська |
ресе «бахрома» | сербохорватська |
riasa «фалда; колос; сережка»«рясний» | словацька |
riasnatý «фалда; колос; сережка»«рясний» | словацька |
résa «остюк; волосинка; бахрома (на одязі)» | словенська |
решето́ | українська |
ря́сище «тс.» | українська |
řasa «фалда; вія» | чеська |
ря́ска «Lemna L.» (бот.)
псл. *ręsa «тс.», тотожне з *ręsa «щось пишне, густе; бахрома»;
р. ря́ска, бр. ра́ска, п. rzęsa «ряска», ч. řasy «водорості», ст. řasа «ряска», слц. riasy «водорості», вл. rjasa «ряска», схв. rèsinа «водорість», слн. résa «ряска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́са
рє́ска
ріска
«тс.»
ря́са́
ря́скові
«Lemnaceae»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́ска | білоруська |
rjasa «ряска» | верхньолужицька |
rzęsa «ряска» | польська |
*ręsa «тс.» | праслов’янська |
ря́ска | російська |
rèsinа «водорість» | сербохорватська |
riasy «водорості» | словацька |
résa «ряска» | словенська |
řasy «водорості» | чеська |
řasа «ряска» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України