РАНІШИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

абонеме́нт

запозичення з французької мови;
фр. abonnement «передплата, абонемент» утворене від дієслова s’abonner «передплачувати», abonner «абонувати», раніше «встановлювати регулярний податок як засіб викупу від повинностей; обмежувати», пов'язаного з фр. ст. bonne (пізніше borne) «межовий стовп», що походить від нар.-лат. bodina, butina «тс.», можливо, запозиченого з галльської мови;
р. абонемент, бр. абанеме́нт, п. abonament, ч. abonnement (вим. abonma), слц. abonmán, вл. abonement, болг. абонаме́нт, схв. абòнман, слн. abonmá;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
абанеме́нт білоруська
абонаме́нт болгарська
abonement верхньолужицька
bodina народнолатинська
butina «тс.» народнолатинська
abonament польська
абонеме́нт російська
абòнман сербохорватська
abonmán словацька
abonmá словенська
abonnement «передплата, абонемент» французька
s'abonner «передплачувати» французька
abonner «абонувати» французька
раніше «встановлювати регулярний податок як засіб викупу від повинностей; обмежувати» французька
bonne «межовий стовп» (пізніше borne) французька
abonnement (вим. abonma) чеська

альбо́м

запозичено в XIX ст. з французької мови;
фр. album «альбом для фотографій», раніше «лист, табличка», походить від лат. album, с. р. від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом»), спорідненого з гр. ἀλφός «білий лишай», двн. albiz, elbiz «лебідь», укр. ле́бідь;
р. бр. альбо́м, п. ч. слц. вл. album, болг. албу́м. м. албум, схв. àлбум, слн. álbum;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
альбо́м білоруська
албум болгарська
album верхньолужицька
ἀλφός «білий лишай» грецька
albiz давньоверхньонімецька
album латинська
албум македонська
album польська
від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом») російська
альбо́м російська
àлбум сербохорватська
album словацька
álbum словенська
ле́бідь українська
album «альбом для фотографій» французька
album чеська
з ?
раніше «лист, табличка» ?
від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом») ?
elbiz «лебідь» ?
албум ?

амортиза́ція (тех.)

нім. amortisieren «ослаблювати; сплачувати борги в розстрочку» і його похідне Amortisatión «ослаблення, глушіння» зводиться до фр. amortir «ослабляти, зм’якшувати, глушити», раніше «уби-, вати», утвореного від нар.-лат. admortīге «убивати», що складається з префікса ad- «до-, при-» і основи mors «смерть», спорідненої з укр. ме́рти;
запозичено з німецької мови, можливо, через російську;
р. болг. амортиза́ция, бр. амартыза́цыя, п. amortyzacja, ч. amortizace, слц. amortizácia, вл. amortizacija, м. схв. амортиза́ција, слн. amortizácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

амортиза́тор
амортизува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
амартыза́цыя білоруська
амортиза́ция болгарська
amortizacija верхньолужицька
амортиза́ција македонська
admortīге «убивати» народнолатинська
amortisieren і його похідне Amortisatión «ослаблювати; сплачувати борги в розстрочку»«ослаблення, глушіння» німецька
amortyzacja польська
амортиза́ция російська
амортиза́ција сербохорватська
amortizácia словацька
amortizácija словенська
ме́рти українська
amortir «ослабляти, зм’якшувати, глушити» французька
amortizace чеська
раніше «уби-, вати» ?
ad- «до-, при-» ?
mors «смерть» ?

браконьє́р

запозичення з французької мови;
фр. braconnier «браконьєр», раніше «мисливець із псом», пов’язане з braconner «полювати без дозволу», раніше «полювати з собакою», утвореним від *bracon (пор. пров. ст. bracon «порода собаки», фр. braque «лягавий пес»), запозиченого з германських мов (пор. двн.bracko «собака-шукач», споріднене з лат. frango «ламаю»);
р. браконье́р, бр. браконье́р, п. brakonier, болг. браконие́р, браконе́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти

браконьє́рство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
браконье́р білоруська
браконие́р болгарська
brakonier польська
браконье́р російська
браконе́р українська
braconnier «браконьєр» французька
раніше «мисливець із псом» ?
braconner «полювати без дозволу» ?
раніше «полювати з собакою» ?
*bracon (пор. пров. ст. bracon «порода собаки», фр. braque «лягавий пес») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України