РАНІШИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
абонеме́нт
запозичення з французької мови;
фр. abonnement «передплата, абонемент» утворене від дієслова s’abonner «передплачувати», abonner «абонувати», раніше «встановлювати регулярний податок як засіб викупу від повинностей; обмежувати», пов'язаного з фр. ст. bonne (пізніше borne) «межовий стовп», що походить від нар.-лат. bodina, butina «тс.», можливо, запозиченого з галльської мови;
р. абонемент, бр. абанеме́нт, п. abonament, ч. abonnement (вим. abonma), слц. abonmán, вл. abonement, болг. абонаме́нт, схв. абòнман, слн. abonmá;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
абанеме́нт | білоруська |
абонаме́нт | болгарська |
abonement | верхньолужицька |
bodina | народнолатинська |
butina «тс.» | народнолатинська |
abonament | польська |
абонеме́нт | російська |
абòнман | сербохорватська |
abonmán | словацька |
abonmá | словенська |
abonnement «передплата, абонемент» | французька |
s'abonner «передплачувати» | французька |
abonner «абонувати» | французька |
раніше «встановлювати регулярний податок як засіб викупу від повинностей; обмежувати» | французька |
bonne «межовий стовп» (пізніше borne) | французька |
abonnement (вим. abonma) | чеська |
альбо́м
запозичено в XIX ст. з французької мови;
фр. album «альбом для фотографій», раніше «лист, табличка», походить від лат. album, с. р. від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом»), спорідненого з гр. ἀλφός «білий лишай», двн. albiz, elbiz «лебідь», укр. ле́бідь;
р. бр. альбо́м, п. ч. слц. вл. album, болг. албу́м. м. албум, схв. àлбум, слн. álbum;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
альбо́м | білоруська |
албум | болгарська |
album | верхньолужицька |
ἀλφός «білий лишай» | грецька |
albiz | давньоверхньонімецька |
album | латинська |
албум | македонська |
album | польська |
від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом») | російська |
альбо́м | російська |
àлбум | сербохорватська |
album | словацька |
álbum | словенська |
ле́бідь | українська |
album «альбом для фотографій» | французька |
album | чеська |
з | ? |
раніше «лист, табличка» | ? |
від albus «білий» (первісне значення: «біла табличка, на якій писали чорнилом») | ? |
elbiz «лебідь» | ? |
албум | ? |
амортиза́ція (тех.)
нім. amortisieren «ослаблювати; сплачувати борги в розстрочку» і його похідне Amortisatión «ослаблення, глушіння» зводиться до фр. amortir «ослабляти, зм’якшувати, глушити», раніше «уби-, вати», утвореного від нар.-лат. admortīге «убивати», що складається з префікса ad- «до-, при-» і основи mors «смерть», спорідненої з укр. ме́рти;
запозичено з німецької мови, можливо, через російську;
р. болг. амортиза́ция, бр. амартыза́цыя, п. amortyzacja, ч. amortizace, слц. amortizácia, вл. amortizacija, м. схв. амортиза́ција, слн. amortizácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
амортиза́тор
амортизува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
амартыза́цыя | білоруська |
амортиза́ция | болгарська |
amortizacija | верхньолужицька |
амортиза́ција | македонська |
admortīге «убивати» | народнолатинська |
amortisieren і його похідне Amortisatión «ослаблювати; сплачувати борги в розстрочку»«ослаблення, глушіння» | німецька |
amortyzacja | польська |
амортиза́ция | російська |
амортиза́ција | сербохорватська |
amortizácia | словацька |
amortizácija | словенська |
ме́рти | українська |
amortir «ослабляти, зм’якшувати, глушити» | французька |
amortizace | чеська |
раніше «уби-, вати» | ? |
ad- «до-, при-» | ? |
mors «смерть» | ? |
браконьє́р
запозичення з французької мови;
фр. braconnier «браконьєр», раніше «мисливець із псом», пов’язане з braconner «полювати без дозволу», раніше «полювати з собакою», утвореним від *bracon (пор. пров. ст. bracon «порода собаки», фр. braque «лягавий пес»), запозиченого з германських мов (пор. двн.bracko «собака-шукач», споріднене з лат. frango «ламаю»);
р. браконье́р, бр. браконье́р, п. brakonier, болг. браконие́р, браконе́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
браконьє́рство
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
браконье́р | білоруська |
браконие́р | болгарська |
brakonier | польська |
браконье́р | російська |
браконе́р | українська |
braconnier «браконьєр» | французька |
раніше «мисливець із псом» | ? |
braconner «полювати без дозволу» | ? |
раніше «полювати з собакою» | ? |
*bracon (пор. пров. ст. bracon «порода собаки», фр. braque «лягавий пес») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України