РАНТУХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ранту́х «біла, тонка хустка; вид бавовняної тканини; вид суконної спідниці; лантух, велике рядно; великий мішок»
запозичене, можливо, через польське посередництво, з німецької мови;
на українському ґрунті зазнало семантичного впливу з боку слова ла́нтух;
очевидно, слід виходити з н. Regentuch «хустка для дощу», яке складається з іменників Regen «дощ», спорідненого з двн. днн. rёgan, гот. rign, дангл. regn (англ. rain) «тс.», лит. rõkti «мрячити», лат. rīgo «зрошую, поливаю», і Tuch «сукно, хустка»;
виведення від нвн. Randtuch «край сукна» (Sł. wyr. obcych 561; Żebrowski Por. jęz. 1938/4–5, 64; SW V 476) менш переконливе із семантичного боку;
п. rańtuch «рантух, велика хустка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рантухо́вий
«з тонкої бавовняної тканини»
рантухъ
(1568)
ранту́шечки
«пелюшки»
рантуши́на
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rain | англійська |
| rign | готська |
| regn «тс.» (англ. rain) | давньоанглійська |
| rёgan | давньоверхньонімецька |
| rёgan | давньонижньонімецька |
| rīgo «зрошую, поливаю» | латинська |
| rõkti «мрячити» | литовська |
| Regentuch «хустка для дощу» | німецька |
| Regen «дощ» | німецька |
| Tuch «сукно, хустка» | німецька |
| Randtuch «край сукна» | нововерхньонімецька |
| rańtuch «рантух, велика хустка» | польська |
| ла́нтух | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України